Компанії, які годують та одягають полонених, фігурують у гучних кримінальних справах із привласнення бюджетних коштів
«Дякуємо за обід», – промовили четверо чоловіків, одягнених у спецодяг, підвівшись з-за столу. Через кілька секунд «ритуал» повторився за сусіднім столиком. Такий вигляд має щоденне завершення трапези військовополонених росіян, котрі утримується у таборі «Захід 1» на Львівщині. Раніше на місці табору діяла Миколаївська виправна колонія №50, яка входила у систему пенітенціарної служби.
Минув уже рік, як Україна оголосила про створення цього закладу. Точну кількість російських військових та найманців, котрі побували тут, заступниця міністра юстиції Олена Висоцька не розкриває. Водночас чиновниця запевнила «Главком»: догляд і забезпечення окупантів усім необхідним відбувається з дотриманням вимог Женевської конвенції та урядової постанови про порядок тримання військовополонених. До речі, на функціонування табору держава виділила з бюджету, зокрема, у 2022 році 56 млн грн, за шість місяців 2023 року – 20,48 млн грн.
Крім цього, торік централізовано для потреб табору було закуплено і поставлено продуктів харчування на суму 5,49 млн грн, речового майна і взуття – на 1,54 млн грн, постільних речей – на 800,4 тис. грн.
На запит «Главкома» Міністерство юстиції надало перелік фірм, які «сидять» на поставках продукції для табору військовополонених. І виявилося, половина з них фігурує у гучній кримінальній справі з привласнення бюджетних коштів.
Перелік страв із щоденного раціону військовополонених у таборі на Львівщині:
- сніданок (гарнір, м’ясна страва, соус, чай, хліб),
- обід (перша страва, гарнір, м’ясна страва, соус, салат, хліб),
- вечеря (гарнір, рибна страва, соус, чай, хліб).
Перелік видів страв:
- гарніри: каша пшенична, каша перлова, каша кукурудзяна, каша ячна, макарони відварні, картопля відварна, рагу овочеве;
- перші страви: борщ, суп гороховий, суп з крупою, розсольник), м’ясні страви (м’ясо тушковане, м’ясо відварне;
- рибні страви: риба тушкована, риба смажена;
- салати: салат з капусти, вінегрет, салат з овочів солених, салат з буряка.
У 2022 році Україна витратила понад 5,5 млн грн на харчі для російських солдат, котрі утримуються у таборі на Львівщині
Фаворити пенітенціарників
Трійка столичних компаній, яка виринула на постачанні товарів для полонених російських солдатів, добре відома чиновникам пенітенціарної системи. Це – «Ес Енд Ей Груп», «Фінінтертехнологія» і «Кариота». Вони роками виграють державні тендери на сотні мільйонів гривень, які проводить Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України.
Як відомо, пенітенціарники щорічно через ProZorro купують харчі та речі для в’язнів. У 2022 році названі компанії, як повідомив Мін’юст, підвезли табору полонених рибу, м’ясо, крупи в асортименті, борошно, картоплю та олію.
За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ «Ес Енд Ей Груп» записано на мешканця села Шабельники Черкаської області Романа Дякуна. Починаючи з 2018 року, фірма виграла тендерів на суму понад 731 млн грн. Найласіший – на 133,8 млн грн – завершився напередодні повномасштабного вторгнення РФ і стосувався закупівлі риби для заґратованих.
ТОВ «Фінінтертехнологія» володіє черкащанин Сергій Карасенко. До середини літа 2019 року компанія належала мешканцю окупованого Донецька Глібу Гриньку. Раніше пан Гринько керував підприємствами «Ясинуватський Укрпромінвест» і «Донінвест Плюс» донеччанки Ганни Асланової – співзасновниці ТОВ «Сінтезпродсервіс», що вигравало значні підряди за часів Януковича. Всього «Фінінтертехнологія» здобула переможних лотів на 441,5 млн грн.
Фірма «Кариота» киянина Олександра Горбовського і донеччанина Едуарда Кутани виграла тендерів на 777 млн грн, починаючи з 2017 року.
Разом з тим журналісти-розслідувачі з’ясували: до компаній «Кариота», «Ес Енд Ей Груп» та «Фінінтертехнологія» має стосунок колишній працівник Служби безпеки Андрій Кміта. За часів президентства Віктора Януковича він очолював департамент, який опікувався питаннями економічної безпеки. Між іншим, сім’я колишнього «есбеушника» володіє нерухомістю в елітному Козині. Зокрема, по сусідству з експрезидентом Порошенком дружині Кміта Марині Ставській належать три великих будинки.
Також «Фінінтертехнологія» та «Кариота» згадуються у кримінальному провадженні щодо тендерної змови, якою займається Державне бюро розслідувань. Справа тягнеться з 2020 року.
Крім того, як виявив «Главком», п’ять років поспіль триває досудове розслідування, фігурантами якого є згадана трійка фірм. Суть кримінального провадження полягає у виведення бюджетних коштів, зароблених на тендерах пенітенціарної системи, за допомогою «конвертаційних центрів». Сума завданих збитків оцінюється у 1,5 млрд. грн.
За версією слідства, «Ес Енд Ей Груп», «Фінінтертехнологія» і «Кариота» суттєво завищували вартість товарів. Наприклад, ТОВ «Кариота» у парі з кількома компаніями створили удаваний ланцюг постачання яловичини від виробника до замовника. ТОВ «Ес Енд Ей Груп» у 2020 році продало державі борошна пшеничного І сорту за ціною значно вищою від закупівельної.
Треба додати, що протягом 2022 року табір для військовополонених отримав поставки товарів ще від трьох фірм. Харівське ТОВ «Батисто» завезло трикотажні шапки, головні літні убори, утеплені куртки, бавовняні костюми, трикотажні фуфайки, черевики та напівчеревики; ТОВ «Валтекс» з Білої Церкви – літні напівчеревики; київське ТОВ «Центр Текстиль Україна» – ковдри, матраци, подушки, простирадла, наволочки і рушники.
Міністерство юстиції засвітило перелік фірм, які «сидять» на поставках продукції для табору військовополонених
Увагу «Главкома» привернув «Центр Текстиль Україна». У розпал війни підприємство створили двоє киян Юрій Коваленко і Олександр Посолій. Останній у 2016-2019 роках володів ТОВ «Українська швейна фабрика», яке почувалося «нечужим» на тендерах Генеральної дирекції Державної кримінально-виконавчої служби. Як свідчать відомості ProZorro, наприклад, 9 серпня 2018 року «Українська швейна фабрика» одержала замовлень від тюремників на 13,44 млн грн. Контракти підписав той самий Олександр Посолій.
Солодке життя за гратами
Окрім перелічених юридичних компаній, є ще ФОП Владислав Грицюта, якому ввімкнули зелене світло на поставки всякої всячини для російських полонених. Цей добродій прописаний у селі Верхній Дорожів Львівської області. Чоловік зареєстрований підприємцем з 1999 року. Людина з такими ж ініціалами є діючим депутатом Меденицької громади, куди й входить село Верхній Дорожів. За даними Youcontrol, протягом 2021-2023 років ФОП Грицюта на суму 142 тис. грн поставив будівельних матеріалів відділу освіти, культури, молоді та спорту Меденицької селищної ради.
Проте вже в серпні 2023-го підприємець налагодив співпрацю напряму з табором для військовополонених. Асортимент продукції широкий: цукерки, кава, чай, сир, майонез, вода, вермішель, сало, ковбаса, шампунь, антипреспірант, кусачки, труси, шкарпетки, голки, нитки тощо. Сума укладених договорів б’є особисті рекорди ФОПа Грицюти у попередні роки – 580 тис. грн. Це договори виключно за серпень і початок вересня.
«Главком» вибірково порівняв вартість деяких видів цукерок. Наприклад, підприємець завіз у табір 27 кілограмів цукерок «Бім Бом». Один кілограм Грицюта порахував по 125 грн.
Водночас ця ж карамелька в інтернет-магазині Prom.ua та супермаркеті АТБ коштує дешевше, відповідно 95-110 грн/кг (у залежності від ваги) і 107,99 грн/кг.
Значно більша маржа закладена у вартість цукерок «Зоряне сяйво». Підприємець поставив шість кілограм для табору. Ціна за кіло – 337 грн.
Натомість в українських супермаркетах «Зоряне сяйво» можна знайти значно дешевше, ніж заплатив табір. Наприклад, Metro виставив акційну ціну 242,63 грн/кг до 12 вересня. Ще нижчу ціну протягом двох тижнів серпня тримала «Фора» – 234 грн/кг.
Наразі Fozzy продає «Зоряне сяйво» у роздріб по 283,90 грн/кг, гуртом – 266,8 грн/кг.
Західноукраїнська мережа магазинів самообслуговування «Рукавичка» відпускає цукерки по 309 грн/кг.
***
Українська влада вже продумала наперед, що робитиме з табором для військовополонених після перемоги. У серпневій постанові Кабміну, зокрема, прописано: як тільки-но буде скасовано воєнний стан, табір виконуватиме функції виправної колонії. Тобто тут відбуватимуть покарання військовополонені, засуджені до позбавлення волі або довічного ув’язнення. Це означає, що держава й надалі витрачатиме суттєві суми на окупантів, які провалили місію Путіна з денацифікації та демілітаризації України.
Віталій Тараненко, «Главком»
Коментарі — 0