Центральна Європа сьогодні стоїть перед найважливішим викликом – забезпечити власну оборону.
Два роки тому всього 30 «зелених чоловічків» за лічені хвилини зайняли комісаріат поліції міста Шальчінінкай у Литві. З таким же успіхом вони могли б зайняти офіс мера Вільнюса або президента Литви і захопити владу в країні. Добре, що це були лише навчання. Але вони показали реальну безпекову картину в державі, яка є членом НАТО.
Система Північноатлантичного альянсу сьогодні не здатна оперативно відреагувати на загрозу для країн Центральної Європи. А самостійно ці країни себе не захистять.
Світ неминуче знову стає біполярним. З одного боку – агресор Росія. З іншого – система безпеки Північноатлантичного альянсу. Між ними – Україна і ще ряд молодих демократій Центральної Європи. Формально деякі з цих країн є членами НАТО, фактично – у разі загрози їхній захист в їхніх же руках. Поодинці ворог здатен з’їсти їх за лічені години. Нагадаю, що стаття 5 Статуту НАТО (напад на одну країну вважається нападом на всіх) ще жодного разу в історії не застосовувалася.
Відтак Центральна Європа сьогодні стоїть перед найважливішим викликом – забезпечити власну оборону. Переконаний, що найкращою відповіддю на загрозу є формування Балто-Чорноморського військово-політичного союзу. Ініціатором створення нового безпекового блоку має стати Україна.
Сила як фактор стримування
Історично і географічно склалось так, що Росія завжди тиснула і тиснутиме на решту євразійського континенту, особливо на Європу. Мені близька теорія британського географа Хелфорда Маккіндера, відповідно до якої Росія належить до території Хартленда. Немає ніякого значення, як буде називатися політичний режим на цій точці карти. Російська імперія, Радянський союз, Росія чи імперія зла. Хартленд споконвічно прагне завойовувати і володарювати. Це завжди антипод всьому, що існує в Європі.
Неготовність НАТО до активних дій лише провокує агресора. Найслабше місце з точки зору безпеки – Центральна Європа, а саме територія так званого Міжмор’я (між Балтійським та Чорним морем). Фактором стримування може бути лише сила. Яка сила зараз є в країнах Балтії, Угорщини, Молдови, Чехії, Словаччини, Польщі, Румунії, Болгарії, Молдови?
Тільки об’єднавшись у Балто-Чорноморський військово-політичний союз, вони здатні сформувати нову модель євразійської безпеки і спільно захистити себе.
Ініціатива України
Очевидно, що саме Україна є тою державою, яка повинна ініціювати створення нового оборонного блоку. По-перше, ми як ніхто розуміємо загрозу з боку Росії. По-друге, наша держава на власному прикладі здобула досвід групування всіх можливих сил в боротьбі з агресором.
Я чудово розумію, що найважчим у цьому процесі буде переконати держави потенційного блоку в необхідності йти на таке об’єднання. І водночас я не сприймаю інфантилізм європейських держав у відповідь на очевидну загрозу з боку Росії. Якщо НАТО не здатне до оперативних кроків для захисту своїх членів, то наступними жертвами рано чи пізно стануть країни Центральної Європи. Далі – Західна Європа. Україна і сусідні держави стануть лише дорогою до Франції, Німеччини, Іспанії, привіт через Скрипалів уже передали і Британії…
Загроза для центральноєвропейських держав – це також економічна і політична співпраця Росії та Німеччини. Країни Центральної Європи горнуться до Німеччини. До якого часу? До нового пакту Молотова-Ріббентропа? Тоді кричіть не кричіть – вас ніхто не чутиме. Самостійно держави Центральної Європи ні на що не вплинуть. Об’єднані у регіональний військово-політичний блок – так.
Розподіл функцій
Отже, членами Балто-Чорноморського союзу я бачу такі держави: Україну, Польщу, Латвію, Литву, Естонію, Чехію, Словаччину, Угорщину, Румунію, Молдову, Болгарію.
Найслабшим місцем в системі центральноєвропейської безпеки є Білорусь. Саме тому Кремль надійно тримає в руках Лукашенка. Сьогоднішня Білорусь – найбільша безпекова діра. Для Росії відпустити Білорусь – це створити центральноєвропейську систему безпеки...
Балто-Чорноморський союз – це питання довгого обговорення, складних механізмів, розподілення функцій між державами. Але це те, до чого ми врешті маємо прийти. У 49-му році, після війни, яка забрала 50 мільйонів жертв, світ дійшов до необхідності створення НАТО. Якщо держави Європи не об’єднаються зараз, 50 мільйонів у новій неминучій війні можуть бути лише квіточками.
При формуванні нового безпекового блоку неминуче стане питання розподілу функцій між державами, виходячи із їхніх реальних можливостей. Так, одна країна може взяти на себе розвідувальну функцію, інша - підводну диверсійну роботу, хтось – займеться розвитком систем ПВО і так далі. При кооперуванні важливі усі можливості: починаючи від забезпечення продуктами харчування, закінчуючи виробництвом зброї.
І наостанок. Створення Балто-Чорноморського військово-політичного союзу – це не альтернатива НАТО. Будучи членом НАТО, держава може вступати і в союз Міжмор’я. Це лише посилює позицію у протистоянні з ворогом.
Євразійський континент потребує нової системи безпеки. Для мене вимальовується модель за прикладом: НАТО, Балто-Чорноморський союз, Китай з його позицією активного нейтралітету, Росія. Переконаний, що лише така конфігурація може втримати стабільність на всьому континенті.
Роман Безсмертний, для «Главкома»
Коментарі — 0