Помер легендарний капітан і тренер «Шахтаря»

9 липня у віці 83 років помер колишній головний тренер донецького «Шахтаря» і олімпійської збірної СССР з футболу Володимир Сальков.

Володимир Сальков народився 1 квітня 1937 року в Донецьку, який тоді носив назву Сталіно. Був вихованцем футбольної школи «Шахтаря», але на майстрівському рівні починав грати у 1958-1959 роках у складі армійської команди СКВО з Самари (тодішній Куйбишев). Після завершення терміну служби пробував закріпитися у складі місцевих «Крильєв Совєтов». Але провівши лише шість матчів, повернувся додому.

За «Шахтар» у період 1960-1968 років на позиціях оборонця і пів оборонця провів 231 матч і забив 3 м’ячі. Разом з клубом став дворазовим володарем Кубка СССР ( 1961, 1962), а в 1963 був фіналістом розіграшу. У 1967 і 1969 був капітаном «Шахтаря».  

З 1970-го – на тренерській роботі. Починав з маріупольського «Металурга», після якого повернувся в «Шахтар». Спершу – як начальник команди (1971-1974), а потім – як головний тренер (1974-1978). З ним команда виграла срібло чемпіонату СССР-1975 і бронзу в 1978-му.

У 1979-1980 роках тренував московське «Торпедо», але не досягши там особливих успіхів, з 1982-го і до розпаду СССР працював зі збірними Союзу. Небезуспішно. Приміром, вивів команду на Олімпіаду-1984, але «совки» туди не поїхали через бойкот. З 1984-го допомагав Едуардові Малофеєву в національній збірній. Вона вийшла на мундіаль-1986, але перед поїздкою туди тренерський штаб змінили. На золотій для СССР Олімпіаді-1988 був помічником Анатолія Бишовця. Потім разом із цим тренером очолював національну збірну СССР/СНГ, яка вийшла на Євро-1992, але виступила там невдало.

У 1993-1994-му очолював російський «Ротор» із Волгограда і здобув з командою срібло чемпіонату РФ. А в 1995-му, у непростий для клубу час, коли більшість провідних футболістів через конфлікт із керівництвом на чолі зі світлої пам’яті Ахатієм Брагіним розбіглося, очолив донецький «Шахтар». І привів команду до першого з 13-ти в її історії Кубка України.

Втім, невдовзі Сальков отримав пропозицію очолити олімпійську збірну Росії і поїхав «за порєбрік». Власне, більше звідти як спеціаліст в Україну уже не повертався.

В 2000-2001-му Сальков очолював збірну Узбекистану, в 2002-му нетривалий час знову тренував «Ротор», а останнім його робочим місцем був московський ЦСКА, де Володимир на посаді спортивного директора трудився з 2003-го по 2007 роки.

В останні роки життя був пенсіонером і уникав публічності.