Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Капітан чемпіонів мундіалю Бондар: Перед фіналом пили снотворне

    • Іван Вербицький
    • Розсилка
    Валерій Бондар першим з українців торкнувся чемпіонського трофею мундіалю U20 - Капітан чемпіонів мундіалю Бондар: Перед фіналом пили снотворне
    Валерій Бондар першим з українців торкнувся чемпіонського трофею мундіалю U20
    Іван Вербицький

    Валерій розповів «Главкому» про тонкощі сенсаційного чемпіонства

    Капітан молодіжної збірної України Валерій Бондар розповів «Главкому», як комунікує з тренером команди Олександром Петраковим, найважчий матч чемпіонату світу і про інші тонкощі перемоги на польському мундіалі серед гравців, не старших 20-ти років.



    На чемпіонаті світу без замін усі сім матчів відіграло лише двоє українських футболістів - Данило Безкоровайний і ви. Сили ще залишилися?

    Чесно кажучи, ні. Ні моральних, ні фізичних. Грати в такому ритмі дуже складно. Вже очікую відпочинку, щоб трохи відновитися.

    У заключному матчі групового турніру проти нігерійців грав експериментальний склад. Але вам тренер винятку не робив...

    Я нічого не просив. Треба - граю. Якби чемпіонат ще тривав, вийшов би і провів би восьмий і дев'ятий поєдиннки. Так, важко, але раз довіряють, треба виходити і робити свою справу.

    Як капітан команди скажіть: хлопці так гарно спілкуються між собою у миті тріумфів чи й у складних ситуаціях?

    Ми не втрачаємо зв'язку зокрема в ході сезону. Навіть коли роз'їжджаємося по різних клубах. Між нами гарні людські стосунки і результати матчів на них не впливають. Хоча, звісно, впродовж цього чемпіонату команда згуртувалася ще сильніше. Мова навіть не стільки про перемоги, а про те, що ми звикли долати труднощі разом. Думаю, то й тренерський штаб приклався, і ми самі люди адекватні. Звідси й гарний мікроклімат.


    wc2019_u20_bondar
    Вболівальники відзначають зваженість і добру вдачу Валерія Бондаря

    Капітан - представник тренера на полі. У вас справді контакт із Олександром Петраковим тісніший, ніж у решти хлопців?

    Безумовно. Ми з Олександром Васильовичем постійно спілкуємося, приймаємо спільні рішення. Дякую йому за таку довіру. Бо не від кожного тренера такого дочекаєшся. Хоча, думаю, це нормальні стосунки між тренером і капітаном.

    Торішній чемпіонат Європи для збірної України, яка складалася майже з тих же гравців, що зараз виграли чемпіонат світу, команда завершила півфінальною поразкою 0:5 від португальців. Мабуть, тоді й уявити не могли, що через рік буде настільки успішний мундіаль?

    Тренери нам тоді пояснили, в чому причини поразки і що той розгром не означає, що ми не безнадійно слабкі. Ми знали, що треба робити, щоб не допустити схожих провалів у майбутньому. Ми повірили в свої сили. Не треба піддаватися емоціям, навіть якщо іноді щось не виходить.

    Який матч на чемпіонаті світу дався найважче?

    З психологічної точки зору - перший, проти американців. Хлопці нервували, бо це був дебют на турнірі. А далі пішли перемоги і з кожним наступним поєдинком ми набували впевненості у власних силах. За напругою найскладнішим був півфінальний поєдинок з італійцями.

    Перед фіналом уже було чітке розуміння, чого можете досягти. Вночі спали добре?

    Перед одним із перших матчів у нас була ситуація, коли чимало хлопців від хвилювання погано спали. Тому в ніч перед фіналом попрохали лікаря дати пігулки зі снотворним. Після цього зі сном проблем не було.

    У сезоні-2018/2019 ви вже провели один матч в основі «Шахтаря». Розраховуєте, що в наступному чемпіонаті будете грати більше?

    Про це складно говорити, бо поки ми були на чемпіонаті світу, «Шахтар» очолив новий тренер. Зрозуміло, що я з ним ще не спілкувався. А від довіри тренера у таких випадках залежить найбільше. Хоча все у моїх руках. Повинен добре себе зарекомендувати і тренер у мене повірить. Дуже хотів би залишитися в «Шахтарі» і заграти там в основному складі. То моя улюблена команда з дев'яти років. Моя мрія - грати у «Шахтарі» все життя.

    Ваш улюблений футболіст грає у «Шахтарі»?

    Грав. (Після паузи) То Ярослав Ракицький.

    Попереду відпустка. Наскільки довгою вона для вас буде?

    З'їжджу на кілька днів додому, до Харкова. Побачуся з батьками. Вони скучили за мною, а я за ними. Про море чи якісь дальні відпустки не думаю, бо на це нема часу. Скоро треба їхати на збори. Раз тренер сказав їхати, значить треба їхати.

    Іван Вербицький, «Главком»


    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ