Смерть на Майдані і золото в Сочі: 5 років тому лише одна українка на Олімпіаді відрегувала на трагедію в Києві бойкотом
Гірськолижниця Богдана Мацьоцька досі не збагне, чому більшість її колег не захотіли проявити свою громадянську позицію
Рівно п’ять років тому, 21 лютого 2014 року біатлоністки Юлія Джима, Валентина Семеренко, Віта Семеренко і Олена Підгрушна здобули золото Олімпійських ігор в біатлонній естафеті. Подія історична. Якби не одне «але». У ту мить, коли Підгрушна фінішувала, на Майдані незалежності у Києві саме прощалися з одним із наймолодших героїв Небесної сотні, Олененим земляком з Тернопілля Устимом Голоднюком. Власне, тому й досі спогадом про той день застигли не усмішки чемпіонок, а прострелений блакитний шолом хлопця і сльози на очах його згорьованого батька.
На Олімпіаді в Сочі українські спортсмени вкотре продемонстрували свою «аполітичність». Вони знали, що відбувається у Києві і більшість із них думками була там, у серці української столиці. Проте волі проявити громадянську позицію і на знак протесту знятися з Ігор на території країни, яка була ініціатором нашого лиха, вистачило лише одній спортсменці. Мова про 24-річну на той час гірськолижницю з Косова на Івано-Франківщині Богдану Мацьоцьку. Вона єдина, хто разом з батьком і тренером Олегом Мацьоцьким не побоялися публічно промовити те, що було на душі в кожного свідомого українця.
«Він щонайменше повинен сидіти у в'язниці. І дуже довго. За всі життя, які він забрав, за невинних людей, які просто прийшли спочатку мирно відстояти свою думку», - написала Богдана про тодішнього президента Януковича.
Пізніше виявиться, що до останнього збиралася підтримати Мацьоцьку сноубордистка з Закарпаття Аннамарі Чундак (після заміжжя — Данча). Однак її таки відмовили. Інші небайдужі вгомонилися після того, як Міжнародний олімпійський комітет заборонив прикріпляти до змагального екіпірування траурні стрічки.
«Тієї страшної ночі, коли розпочалися масові розстріли, ніхто не спав, - згадувала Богдана. – Купа моїх знайомих у той час знаходилися на Майдані. Не уявляєте, що ми тоді пережили. Вся ніч на нервах. Здавалося, ліпше бути там, у гущі подій, ніж розуміти, що діється щось страшне і не розуміти, що саме. На ранок кадри з розстрілами в центрі Києва облетіли весь світ. Ми знали, що жертв багато, але не розуміли, скільки саме, чи наші знайомі живі. Логічно, що перед виходом на старт ми хотіли вдягнути траурні стрічки. Нехай і кажуть, що «спорт поза політикою», але не висловити співчуття було б гріхом. Втім проявляти скорботу нам заборонили. Сказали, що ми підставляємо всю команду, що через нас дискваліфікують всю збірну. «Народ, уся команда зараз має хвилюватися. Як так можна?», - кажу. «Ні, ви не розумієте». Тоді ми з батьком й вирішили, що раз ми підставляємо всю команду, то відмовляємося від участі індивідуально».
За словами Мацьоцької, багато наших спортсменів говорили, що вони не для того чотири роки працювали, щоб знехтувати нагодою виступити на Олімпіаді. «Там ми нічим не допоможемо», - таким був лейтмотив тих розмов.
«Я була шокована, казала, що наша підтримка – то теж допомога, - згадує спортсменка. - Крапелька до крапельки, ми мали бути одним цілим. На мій погляд, не можна сподіватися на те, що зробить хтось. Усе починається з нас, кожного окремо взятого».
Богдана каже, що її з батьком вище зацитований пост у «Фейсбуці» викликав чималий резонанс: «Стався поштовх, реакція, якої ми не очікували. Ми написали для шанувальників, людей, які за нас вболівали. Але на нас звернула увагу неймовірна кількість людей з усього світу. З проханням про інтерв’ю до нас зверталися десятки телеканалів з різних країн. Думаю, навіть якщо у когось була думка вчинити тиск, то через суспільний резонанс від неї відмовилися. Єдине – з нами зустрічався президент Національного олімпійського комітету України Сергій Бубка, а також представник Міжнародного олімпійського комітету. Обоє сильно просили, щоб ми цього не робили. Натякали на те, що це погано, що можуть бути наслідки. Конкретики не було, але намагання переконати робилися. Години три. Втім ми стояли на своєму».
У ті часи не бракувало «доброзичливців», які вбачали у вчинку Мацьоцьких політичний підтекст. Мовляв. Вони попіарилися, а в майбутньому спробують собі на цьому зробити кар’єру. Однак час розставив усе на місця. Після Олімпіади-2014 Богдана стала мамою, а коли вийшла з декретної відпустки, точно так само як і її тато, почала тренувати діточок. Робить те, що вміє і знає найліпше.
«Після народження дитини попервах збиралася повертатися у спорт, - каже. - Але збагнувши, що нічого за час моєї відсутності не змінилося, вирішила спробувати себе тренером. Плани в мене наполеонівські, але подивимося, що з того вийде».
Коментарі — 0