Вчені розповіли, наскільки сучасна людина відрізняється від неандертальців

Що робить людей унікальними та відрізняє наш вид від неандертальців, денисівців, гобітів з острова Флоріс та інших «паралельних людств»? Звісно, що вся справа у генах, які мутують та надають видам унікальні якості, які допомагають виживати або навіть домінувати.

Здавалося б, що генетично ми маємо значно відрізнятися від наших близьких родичів, неандертальців та денисівців. Але виявилося, що це не так.

У новому дослідженні, оприлюдненому на Science Advances, вчені використали ДНК неандертальців та денисівців, яку вдалося добути зі скам'янілих решток «людей». Вік кісток становить 40 – 50 тисяч років.

Окрім того, науковці взяли для порівняння ДНК 279 сучасних людей, щоб зрозуміти, наскільки ми відрізняємося від людей минулого. Вчені вже давно знають, що люди мають спільні гени з неандертальцями. Останній спільний предок з ними жив близько 500 – 600 тисяч років тому.

Ретельно проаналізувавши отримані зразки ДНК, науковці виявили, що лише 7% генів є унікальними для людей. Всі інші гени – спільні та набуті від прадавніх людей. Тому не такими вже різними були ми та неандертальці або денісівці.

Та виявилося, що лише 1,5% геному спільні для усіх людей, які живуть сьогодні, адже люди у різних частинах світу довгий час жили та еволюціонували дещо по різному: хтось пристосовувався до сухих та спекотних умов, хтось – до вологих та спекотних, а хтось жив в умовах довготривалої зими.

Вчені відзначили, що унікальні для людства гени «мають відношення» до нервового розвитку та функцій головного мозку. Це дає натяк на те, що, ймовірно, у нас розвивалися окремі унікальні мутації, які дали змогу Homo Sapiens бути більш адаптивним видом, ніж інші «паралельні людства».