Давня українська пісня як бренд: села Вінниччини «прозвучали» в міжнародному проекті «Поліфонія»

Завдяки їм упродовж минулого 2017 було записано понад дві тисячі пісень у ста селах України. Серед них 115 – у Вінницькій області.

Ініціатор та керівник проекту – Міклош БОТ, угорський музикант та етнограф. Він розпочав експедиції Україною ще 2014 року, згодом об’єднав українських та угорських дослідників, науковців, музейників.  Цих вихідних у Києві відбулася презентація проекту, на яку завітали і учасниці ГО «Етномайстерня Коло», які безпосередньо брали участь у роботі над матеріалами у Вінницькій області.

До проекту наразі долучено кілька фольклорних колективів Східного Поділля (саме Вінниччини), які є носіями пісенної традиції: село П’ятківка Бершадського району, село Бондурівка, Каташин, Стратіївка, Рогізка Чечельницького району. Також до цього архіву увійшов пісенний фольклор сіл Орлівка, Розкошівка, Залужжя Теплицького району та Виноградне і Рівне Муровано-Куриловецького району.

«Етномайстерня» виступала гідом по колективам і селам, які мали увійти до архіву, а також приймала участь у процесі запису. Зараз у архіві налічується 115 пісень, записаних у Вінницькій області.

Окрім цього, одним із обличь проекту стала 78 річна жителька села Рогізка Чечельницького району Раїса Олійник.

Всього в архіві забрано 931 пісня з 80 сіл, які звучать 391 голосом. Всі матеріали представлені відеозаписами високої якості, каталогізованими за різними критеріями (виконавці, місце походження твору, жанри, обставини виконання тощо), багатоканальний програвач дозволяє прослуховувати кожен голос окремо, усі пісні мають тексти та варіанти з різних регіонів.

Архів створено трьома мовами: українською, угорською та англійською; тривають переклади пісень іноземними мовами. Надалі онлайн-архів наповнюватиметься новими записами. Проект розширюватиметься іншими напрямками: передбачено перформанси, освіту, дослідження, інформаційні технології тощо.

«Місія проекту «Поліфонія» полягає у тому, щоб дослідити, зберегти та презентувати живу пісенну традицію українського сільського середовища. Нашим пріоритетними завданнями є фіксація української нематеріальної культурної спадщини найсучаснішими технологіями та забезпечення доступу до неї. Накопичену століттями спадщину нарешті представлено широкому загалу у відкритому доступі. Сподіваємось, що наш онлайн-ресурс зацікавить кожного, від музикантів-ентузіастів до науковців», – говорять ініціатори проекту.

У своєму інтерв’ю виданню «Еспресо» координаторка проекту Мирослава Вертюк зазначила, що саме українська традиційна пісня може стати брендом України.

«По-перше, це висока культура, по-друге, це унікальний елемент нашої духовної, нематеріальної культурної спадщини. Відкривши його собі та світу, ми зможемо отримати ще один впізнаваний у світі бренд».

Загальний бюджет проекту«Поліфонія» склав 350 тисяч євро. Представники Угорщини як ініціатори проекту подали заявку на грант від фінансованої ЄС програми «Креативна Європа» та отримали грошову компенсацію приблизно у 60%.

«Ми хочемо зберегти виконавську традицію, стилістику, голоси та інтонації пісень, тому найціннішим джерелом інформації для нас є жіночки 70-80 років і більше. Їхній спів не піддавався впливу керівників ансамблів. Українська пісня в селі вимирає, молодь не зацікавлена вивчати і співати ці пісні. Проект «Поліфонія» прагне продовжити пісенну традицію, поширюючи її в міському середовищі через освітній елемент проекту», – розповідає Мирослава Вертюк.

Більшість матеріалу складає позаобрядовий фольклор – балади, ліричні пісні. «Традиція свят і обрядів в українських селах уже зникла, тож обрядових пісень значно менше».