У Вінниці втілили проект «Стоп шкільний терор»
19 лютого у Вінницькому обласному художньому музеї презентували соціальний фотопроект «Стоп шкільний терор», який реалізували аби привернути увагу до булінгу в школах.
«Назва фотовиставки «Стоп шкільний терор» – це протидія булінгу в нашій країні і зараз у нашому місті. Для створення фоторобіт були залучені і діти, і дорослі, і вчителі. Тема булінгу була завжди актуальною, тільки нею мало хто займався. Мені запропонували з Інституту Дослідження Екстремізму зробити такий проект і я одразу погодився, тому уже від мене такий «фідбек», – розповідає організатор виставки фотограф Костянтин Ревуцький.
На створення світлин у фотографа пішло два дні. Каже, що діти, які брали участь у створенні фоторобіт, вже раніше знімалися у рекламах і фільмах, вони є акторами та професійно підійшли до зйомки.
«Загалом на виставці є 10 демотиваторів, є ще фотографії з відомими людьми України – АТОвці, Віктор Бронюк, Ольга Сумська. Дуже багато людей відмовилося від проекту, не хотіли розповідати на всю країну про те, як у них було в школі.
Презентувати світлини будемо у школах, будемо говорити про це з дітьми. Також показуватимемо відео, де люди розповідають про свої життєві ситуації, як вони боролися з булінгом», – зазначив Костянтин Ревуцький.
У проекті взяли участь 20 дітей із малозабезпечених родин. Слоган проекту «Не вдавай, що не бачиш!». Він об’єднав навколо проблеми багатьох людей. Мета фотовиставки – привернути увагу до проблем морального або фізичного насильства, свідомого жорстокого ставлення до дитини з боку інших дітей чи дорослих, а також акцентувати увагу на кібербулінгу як специфічній формі насильства серед молоді в соціальних мережах.
11-річна Даніела поділилася своєю історією про те, як по сьогоднішній день вона бореться з булінгом у класі.
«Дуже добре, що є такі виставки, що дорослі підтримують дітей, які потерпають від булінгу. Я розумію, як це, коли тебе ображають, погрожують. Трішки більше року назад, я відчула булінг на собі.
Мої однокласниці мені казали, що я нікому не потрібна, і взагалі, потрібно покінчити життя. Використовували мене проти всіх та підвищували свою самооцінку за рахунок мене. Мені погрожували, що якщо я комусь слово скажу за це, моя мама розіб’ється на машині і я залишусь сама», – розповідає Даніела, учениця вінницької школи №4.
«Тема булінгу вже почала привертати увагу, вона сьогодні вкрай актуальна, ще й тому, що наша країна також переживає булінг зі сторони країни-старшої сестри. Дуже багато випадків цькування дітей спостерігається у сільських школах, вчителі не справляються із такою серйозною проблемою.
Кожна людина в своєму житті хоча б раз стикалась із булінгом. Це не обов’язково фізичний, це може бути і соціальний, і моральний, але ця проблема є і про неї треба говорити. Ми тільки починаємо працювати над нею, у нас є діти, які готові знімати ролики, залучати дорослих для того, щоб вони розповідали, як вони боролися із цькуванням», – зазначила депутатка Вінницької облради Людмила Станіславенко.
Коментарі — 0