Астрономи придумали гігантську космічну завісу для пошуку двійника Землі

Шведські вчені запропонували запустити на орбіту великий оккультер для наземних телескопів, щоб полегшити пряме спостереження землеподібних планет за межами Сонячної системи. Стаття з описом ідеї опублікована в репозиторії arxiv.org.

Головна перешкода для спостереження екзопланет в телескоп - їх зірки дуже яскраві, і через величезні дистанції від Землі кутова відстань між планетами і зірками виходить дуже маленька, так що вони бачаться майже в одній точці. Щоб це подолати, астрономи намагаються закрити світло зірки за допомогою різноманітних «шторок»: коронографа, якщо затінюваний пристрій поміщено всередину телескопа, або оккультера, якщо мова йде про зовнішні пристрої.

Космічні телескопи позбавлені від атмосферних перешкод, але розмір їх обмежений. Навпаки, в даний момент на Землі будуються відразу дві наземних обсерваторії, чиє дзеркало перевищує 30 метрів в діаметрі: ELT в Чилі і Тридцятиметровий телескоп на Гаваях. Для ефективної роботи оккультер повинен розташовуватися від об'єктива на деякій відстані, що у випадку з гігантськими телескопами змусить розміщувати його на багатокілометрових стовпах.

В якості альтернативи Маркус Янсон зі Стокгольмського університету і його колеги запропонували запустити оккультер в космос по заздалегідь продуманій орбіті. За ідеєю вчених, легку шторку з тонкого матеріалу можна запустити на ракеті в складеному вигляді, після чого розгорнути до розмірів близько 100 метрів.

Траєкторію необхідно підібрати таким чином, щоб оккультер протягом якомога довшого часу перебував між телескопом і зіркою, тобто, орбіта буде дуже високою. Крім того, щоб точно «попасти» в необхідну зірку, але не в екзопланету, потрібно коригувати траєкторію з міліметровою точністю.

В результаті вчені очікують, що оккультер буде знижувати яскравість зірки на десять порядків. Це дасть вченим можливість отримати пряме зображення порівняно маленької планети, що обертається на невеликій відстані від яскравої зірки, тобто, схожою на Землю.

Нагадаємо, раніше опублікували дослідження, у якому розповідається про проєкт Еволюційна карта Всесвіту. Його результати показали, що до Землі від Великої Магелланової Хмари надходять тисячі радіосигналів. Їхні джерела наразі невідомі.

Велика Магелланова Хмара є карликовою галактикою і супутником Чумацького Шляху. Розташована вона на відстані близько 163 тисячі світлових років. Моделювання показують, що через 2,4 мільярда років вони зіллються в одну структуру.