Алекс повернувся додому, бо «розчарувався в ідеалах донецьких сепаратистів»
В німецькому Дортмунді (федеральна земля Північний Рейн - Вестфалія) розпочався судовий процес проти найманця, який брав участь у війні Росії проти України на Донбасі у складі незаконного збройного формування. Це вже другий подібний суд в Німеччині за останні півроку.
Злочин та кара
Найманство в Федеративній республіці Німеччина є безумовно забороненим законом. Правові питання з цього приводу регулюються двома параграфами німецького Карного кодексу: 109h, який забороняє рекрутувати найманців, а також 279, який забороняє ставати найманцем. При цьому визначення «найманець» у німецькій юриспруденції означає те ж саме, що й в міжнародній: «людина, яка за гроші несе службу в недержавних озброєних формуваннях». Німецький закон вважає, що подібна служба порушує принцип виключного пріоритету держави на насилля, тому найманці не мають в ФРН жодного шансу.
Тим не менш, коли на початку 2014 року Росія напала на Україну, анексувавши Крим та кинувши на Донбас тисячі своїх «шахтарів», «бурятів» та «їхтамнетів» - в Німеччині з’явились одразу кілька груп, які закликали російськомовне населення країни не лише підтримати «молоді республіки» (так, нагадаємо, в офіційній російській пропаганді назвали фейкові «ДНР» та «ЛНР»), а й їхати на Схід України, аби взяти там до рук зброю та «захищати російськомовне населення від укрофашистської хунти».
Певно, однією з найвідоміших подібних «контор» став так званий «батальйон імені Ернста Тельмана», чий лідер, такий собі Олександр Кіфель, намагався сформувати цілий незаконний озброєний підрозділ з «російських німців», аби ті воювали проти української армії на Донбасі. Щоправда, сам він стверджував, що в даному випадку не йдеться ні про яких найманців, а лише про «добровольців», на кшталт тих, які в 30-ті роки воювали в Іспанії на боці комуністів, проте, той самий параграф 109h німецького Карного кодексу не робить жодної різниці між «добровольцями» та тими, хто воює за гроші. Отже, діяльність пана Кіфера та його попихачів була цілком незаконною.
І все ж таки, ні його, ані інших «рекрутерів молодих республік» в Німеччині не арештовували та не засуджували. Чому? Важко сказати: чи то «політичний момент», чи то надто повільно працює німецька юридична машина. Зрештою, відомо, що німецька прокуратура ще в 2015 році оцінювала кількість німецьких найманців, які подалися воювати за «ДНР» та «ЛНР», в більш ніж 100 осіб. Але місцева Феміда не дуже поспішала з їх законним переслідуванням.
Прокинулися?
Нині ситуація почала змінюватися, причому не лише в Німеччині. Звинувачувальні вироки горе-добровольцям, «захисникам ДНР-ЛНР», вже пролунали в Чехії, Італії, Австрії, причому палітра цих вироків – дуже широка: від трьох років умовно у чехів до чотирнадцяти років у австрійців.
Перший вирок винесено вже й в Німеччині: він стосувався громадянина ФРН Сергія Кисельова. Славу йому зробили родинні зв’язки. Чоловік виявився племінником російського телепропагандиста Дмитра Кисельова. Сергія було засуджено в Мюнхені за участь у «гібридній» російсько-українській війні на Донбасі на два з половиною роки. Цей випадок отримав значного розголосу через те, що, по-перше, сам Дмитро Кисельов «здав» свого 48-річного племінника, розповівши про його «подвиги» по телебаченню, по-друге – цей вирок став першим подібним в німецькій юридичній практиці.
Можливо, тепер німецька Феміда розцінює його як прецедент. Оскільки тепер у Дортмунді перед судом постав ще один німецький посіпака російських бойовиків - такий собі 43-річний Алекс Д. (зазвичай німецька влада та німецька преса не розкривають повного імені звинувачуваних, поки триває судовий процес над ними). Відомо лише про те, що це тихий та чемний слюсар із невеличкого містечка Льоне. Прокуратура звинувачує його в «підготовці шкідливого для держави акту насильства». З 2014 по 2016 рік Алекс воював на боці ДНР у складі так званої «бригади «Кальміус».
Автослюсар чи снайпер?
Цей суд, до речі, особливого зацікавлення з боку німецької преси не викликав – з великих газет про нього написала хіба що Westdeutsche Allgemeine Zeitung, чию статтю з назвою «Війна на Сході України: найманець постав перед судом у Дортмунді» передрукували кілька невеличких місцевих видань. За даними газети, Алекс Д., який народився в Киргизії, до Німеччини переїхав із батьками в 1995 році, а «захищати Донбас» поїхав тому, що його батько – українець і він почуває себе через це «пов’язаним із Україною». «Я просто не міг дивитися, як помирають діти, - наводить WAZ слова посіпаки російських бойовиків. - Це був мій громадський обов’язок – допомогти». За його словами, йому «порадили їхати через Росію, бо на шляху через Україну його вб’ють».
У своєму матеріалі газета зазначає, що сам найманець навіть не намагається заперечувати свою участь в незаконному збройному формуванні на Донбасі, але каже, що не брав участі в бойових діях: він, мовляв, просто ремонтував автівки, охороняв склад із медикаментами... Більш того – ніколи й не бажав брати до рук зброю. Окрім того, він стверджує, що в «армії ДНР» діє загальне правило – не пускати німців на фронт.
Насправді, подібна лінія захисту є типовою для усіх судових процесів над громадянами європейських країн, які їздили на Донбас убивати українців. «Я – не я і хата не моя» - стверджують вони та їхні адвокати. Поплакав, мовляв, над жертвами київської хунти, та й вирішив допомогти. Але, Боже збав, не зі зброєю в руках: один – автівки ремонтував, другий – склади з медикаментами (боронь Боже – не з боєприпасами) охороняв, третій – на блокпості в глибокому тилу без зброї стояв, четвертий – на кухні кашоварив...
Щодо німецької прокуратури – то вона вбачає значно агресивнішу роль підозрюваного. За її даними, тихий слюсар із Льоне, «мирний охоронець медичного складу» чи то «авторемонтник» насправді належав до спецзагону «міністерства оборони ДНР», який воював на передовій проти української армії з метою, як зазначається в тексті звинувачення, «незаконного відділення Східної України». Таким чином, підкреслює звинувачення, він намагався «порушити територіальну цілісність та суверенітет української держави». Горе-найманець проходив військову підготовку та «брав участь у бойових діях проти української армії з автоматичною зброєю».
Прокурори також надали й інші докази участі Алекса Д. в бойових діях: фото та відео, на яких можна побачити його з «калашом» на танку, причому на відео він ще й з якогось переляку вигукує ісламістські гасла. Німецький бойовик від цього усього відхрещується, заявляє, що все це – фотошоп та сфальшовані кадри. Втім, суддя Дірк Кінітц йому не повірив та відправив матеріали на експертизу. Фахівці ж з’ясували, що усі докази є оригінальними. Після цього, за порадою свого адвоката Штефана Шультера, звинувачуваний все ж таки визнав, що «якби отримав відповідний наказ – пішов би на фронт». Щодо ісламістських гасел – то, за його словами, він їх вигукував, аби «українські військові боялися бойовиків із Чечні».
Існує й ще один доказ того, що Алекс Д. – не просто собі автослюсар чи охоронець. Під час затримання (а сталося воно ще в 2016 році, коли він повернувся до Німеччини) в аеропорті Ганновера, в нього було вилучене видане на його ім’я посвідчення снайпера. Про нього він теж каже, що це фотошоп. Можливо, це й фальшивка – але вже його власного виробництва? Хотів похизуватися перед родичами і підробив цей документ?
Повернувся ж додому Алекс, за його словами, тому, що... розчарувався. Його ідеали, заявив він, були зраджені: його «побратими» борсалися в багні в той час, як начальство швендяло в крутих тачках та набивало собі кишені. «Сепаратисти теж не все роблять правильно», - самокритично визнав він. Тому, каже Алекс, сьогодні б він не поїхав на війну...
Але нагоди у Алекса такої вже й не буде. Через те, що він підписав часткове зізнання, йому вже зараз «світить» до трьох років ув’язнення (причому, не умовного). А якщо в ході процесу з’ясується, що він таки був снайпером, воював на передовій та, можливо, вбив чи поранив когось – то це вже буде розцінюватися не просто як найманство, а як воєнний злочин. І в цьому випадку «ставки» виростуть до пожиттєвого.
То чи стануть ці два процеси – в Мюнхені над Сергієм Кисельовим та в Дортмунді над Алексом Д. – «першими ластівками»? Зрештою, нагадаємо, наразі прокурорами встановлені імена більше сотні німецьких громадян, які воювали або навіть і зараз воюють проти України в складі незаконних збройних формувань на Донбасі.
Борис Немировський, для «Главкома»
Коментарі — 0