Статус кандидата на членство в ЄС. Які шанси в України

Не отримання Україною статусу кандидата на саміті ЄС цього місяця безспірно буде значним демотивуючим ударом для українського народу, який 100 днів мужньо чинить опір та бореться за вільне та демократичне майбутнє для себе і всього світу.

Не дати нам навіть шансу його отримати – велика несправедливість.

З іншого боку, об’єктивно, більшість з нас знає про ті десятки завдань, які стояли перед українською владою, саботувалися тривалий час і досі залишаються невиконаними.

З цього, здавалося б глухого кута, є простий та чесний вихід:

Наші європейські партнери оприлюднюють реалістичний перелік кроків, які українська влада може зробити до саміту, щоб отримати членство (наприклад, теж саме призначення прокурора САП).

А ми, як громадянське суспільство в демократичній країні, беремо на себе роботу по спонуканню влади до їх виконання. І переконана, ми з нею впораємося.

Як наслідок європейські партнери отримали б чіткий та однозначний сигнал, що Україна більш ніж спроможна, попри війну та недостатній прогрес в минулому, швидко наздогнати втрачене та активно рухатися в напрямку повноцінної євроінтеграції.

Не варто недооцінювати можливості українського опору не тільки на полі бою, а й в боротьбі з деструктивними явищами всередині країни. Коли ми дуже хочемо – ми можемо все. А отримання статусу кандидата – найсильніше наше сьогоднішнє бажання на дипломатичному фронті.