Митна Служба потребує дієвої та продуктивної уваги вищого керівництва держави

Одним з перших законодавчих актів Верховної Ради України, що в червні 1991-го року заклав основи суверенітету майбутньої незалежної країни, був Закон «Про митну справу в Україні». До речі, першим Указом нашого першого Президента Л.М. Кравчука був Указ «Про утворення Державного митного комітету України».

Знакова для Митної Служби дата минула на днях без особливої уваги з боку керівництва держави. Зрозуміло, що є більш важливі справи та більш актуальні ювілеї. Хоча, на мій погляд, Служба, що формує до сорока відсотків доходної частини бюджету, заслуговує згадки не тільки тоді, коли треба латати дірки в тому ж бюджеті, або перевести увагу суспільства на чергового стрілочника.

Але, не в ювілеях справа.

Митна Служба сьогодні потребує дієвої, продуктивної уваги вищого керівництва держави, перш за все, не у свята, а у звичайні будні.

Соціальний захист особового складу, розвиток митної інфрастуктури, оснащення митних органів знаходяться в стані гіршому, аніж 10-15 років тому.

Можливо, митниця й витримає ще рік-другий невпинних «реформ» та експериментів та дошкутильгає до чергового ювілею. Але, чи може себе вважати здоровою та повноцінною країна, в якій немічним залишається один із основних атрибутів її суверенності?