Хіба Путіну потрібен спокій на Донбасі?

Уявіть собі, що на відстані 100 км триває війна, а тут, у трьох різних місцях, за два кілометри мир. Він можливий? Ну, от ви дали відповідь на це питання. Це просто рамкова домовленість і спроба «а може, все-таки вдасться напоумити і зупинити це кровопролиття. Спробувати ще таким чином це зробити». Але я стриманий оптиміст у цьому процесі.

Втішає, що можна якимось чином вплинути на застосування стрілецької зброї. Але це ж не означає, що не буде порушення з першого протоколу, з гармат і артилерії середньої дальності і далекобійних. Я вже не кажу про танки і САУ. Але треба спробувати і подивитися, що там буде.

Але на Донбас постачається і постачатиметься озброєння з Росії – на це вже ніхто не вплине. Щоправда, Європа і світ чомусь не звертають увагу на поширення зброї російською стороною.

Українська сторона поводиться абсолютно конструктивно і шукає відповіді на питання. Вона розуміє слабкість домовленостей, але при будь-якому шансі пробує їх реалізувати.

Скільки разів на Донбасі вже оголошувалось затишшя і припинення вогню? Так буде і цього разу. Загальна політична ситуація яка? Путін вирішив свої питання. Державна дума (ВР України не визнає легітимності Держдуми. – Ред.) його, він президент. Тепер що йому треба зробити? Повністю довести ситуацію в Києві і спихнути із перших позицій канцлера Меркель і президента Олланда. А тепер прорахуйте, щоб він робитиме. Хіба Путіну потрібен цей спокій? Давайте не займатися самообманом. Буде демонструватись одне, а робитись зовсім інше. А українській стороні слід бути дуже обережною, слідкувати за подіями, щоб не підставити себе.