Війну потрібно сприймати через призму оперативного рівня

У війни є три рівні.

1. Тактичний якому відповідає бій.

2. Оперативний якому відповідає операція як сукупність окремих боїв, зіткнень об’єднаних за задумом та розтягнутих в часі та просторі (по фронту і в глибину)

3. Стратегічний якому відповідає кампанія як сукупність низки операцій або одна дуже велика операція.

Як показує практика посполиті оцінюють бойові дії саме на тактичному рівні – скільки знищили техніки і солдат противника, чи утримали позиції чи ні, на скільки після бою просунувся противник.

Але пропоную виходити на новий рівень і сприймати війну через призму оперативного рівня. На оперативному рівні війни маркери успіху це здатність прорвати оборону і глибокими розтинаючими/охоплюючими ударами оточити і знищити великі угруповання противника чи хоча б порізати комунікації.

Оцінюючи із цього боку можете побачити що московити так собі досягають цілей на оперативному рівні. Точніше взагалі ні. Відбувається лише відтіснення наших сил, що вважається найгіршим із можливого бо лише розтягує комунікації без досягнення цілей. При цьому наші сили ведуть саме активну оборону яка означає постійні контратаки для відкидання ворога.

Певна тимчасова втрата територій при збереженні сил дозволяється в рамках стратегічної оборонної операції. Головне зберегти сили, убезпечити комунікації і виграти час на власне посилення і реакцію міжнародної спільноти.

Ну а якщо цілі на оперативному рівні не досягаються то і на стратегічному рівні нічим похвастатися.

На жаль в такий час приходиться займатися лікбезом і говорити банальні для спеців речі бо мова йде про те як посполиті сприймають ситуацію.