Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Припинення ракетної угоди та незрозуміла реакція українського МЗС

    • Богдан Яременко

      Голова правління «Майдан Закордонних Справ»

    • Розсилка
    Припинення ракетної угоди та незрозуміла реакція українського МЗС

    Хотілось би бачити адекватну ситуації реакцію України

    Треба визнати, що я не зрозумів реакції українського МЗС на припинення дії договору про ліквідацію ракет малої і середньої дальності.

    Не зрозумів від першої до останньої фрази.

    Перша фраза говорить про розчарування української дипломатії фактом припинення дії договору.

    Остання - про намір у відповідь на ситуацію, що склалась, посилити консультації з НАТО про підвищення безпеки східного флангу Альянсу.

    Поясню чому і що я не зрозумів.

    Спрощено суть договору і його наслідки для України полягали в тому, що учасники брали на себе зобов"язання спершу знищити, а далі відмовитися від розробки і виробництва балістичних та крилатих ракет малого (до 1000 км) і середнього (1000-5500 км) радіусу дії наземного базування.



    Україна не ратифікувала цей договір, але, як це зараз люблять підкреслювати, сумлінно його виконувала. Ну, от є в України така звичка - робити те, що непотрібно, і не робити те, що потрібно. Ми і членські внести в СНД два десятиліття платили, не будучи членом цієї організації (за що, до речі, ніхто не покараний). І Мінські домовленості, укладені поза рамками українського і міжнародного права виконуємо (з цим ми ще, сподіваюсь, розберемось).

    Про те, що договір припинить свою дію усі знали щонайменше півроку, бо США аргументовано заявили, що з розробокою і модернізацією Росією низки ракет, ця держава нахабно порушила свої зобов"язання. Росії пропонувалось 6 місяців для того, що привести свої дії у відповідність до вимог договору. Ага, зараз. Впевнений, що не вірили у це і американці, але дотримання процедур - обов"язок відповідальних гравців.

    Були і інші мотиви та причини у США вийти з договору. Теж усі все знали.

    І ось, Україна звільнилась від необхідності виконувати неіснуючі зобов"язання не розробляти, не виробляти і не розміщувати ракети дуже цікавого і практично необхідного радіусу. Не бачу приводу для розчарування.

    Я навіть не сказав би, що розрив цього договору якось особливо погіршив міжнародну безпекову ситуацію. Вона погіршилась давно і саме в результаті порушення положень договору Росією, а також тому, що в світі з"явилась низка країн, що мають на озброєнні такі ракети, але не були сторонами ДРСМД.

    Можна спробувати мислити в ту сторону, що розрив цього договору руйнує усю систему договорів про скорочення стратегічних ядерних озброєнь. Але це може розчарувати лише тих, хто досі вірить в існування гарантій ядерної безпеки для України, в Будапештський меморандум і іншу сентиментальну писанину періоду «кінця історії».

    Немає договору - немає необхідності обмежувати себе. А навідміну від ядерної зброї застосування неядрених ракет відповідної дальності цілком можливе і на полі бою, і в якості фактору стримування. І я буду готовий переконувати колег по парламенту фінансувати відповідні державні програми.

    Здавалось би, відповідь очевидна - Україна має скористатися ситуацією, щоб хоча б формально позбутися обмежень, які вже давно не виконуються державою, з якою ми воюємо. Для цього потрібна лише заява.

    Але ні - Україна поглибить консультації з НАТО.

    Так, ДРСМД найбільше захищав країни Європи, які були і знову є в зручній досяжності для російських ракет малого і середнього радіусу. І НАТО якимось чином реагуватиме.

    Але Україна не є членом НАТО. То що нам з тих заходів, якими НАТО посилюватиме свій східний фланг? Зрештою посилення східного флангу НАТО шляхом розміщення в Румунії систем американської ПРО і є однією з причин, чому розроблені в порушення ДРСМД комплекси Іскандер-М з"явились в окупованому Криму.

    Сумнівів немає - НАТО зреагує. Але хотілось би адекватної ситуації реакції України.

    Навіть якщо Україна розраховує стати учасником якихось перспективних нових договорів на тему скорочень і обмежень ракетних систем (про які йдеться між США і РФ, але, як ми бачимо, вони навіть про гасіння планетарного масштабу пожеж в Сибіру не можуть домовитися - «сгорю, но не отворю!»), то щоб щось скорочувати і обмежувати, варто цим спершу обзавестись.

    Почекаємо реакції президента.

    Джерело: блог Богдана Яременка

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Олексій Голобуцький
    Олексій Голобуцький

    Заступник директора Агентства моделювання ситуацій

    Юрій Бутусов
    Юрій Бутусов

    Журналіст, громадський діяч

    Віктор Небоженко
    Віктор Небоженко

    Директор соціологічної служби «Український барометр»

    Денис Казанський
    Денис Казанський

    Журналіст

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ