Чому не варто вірити в новий Майдан

Вибачте, я не вірю в новий Майдан у будь-яких його формах і з будь-якими лідерами. 

Відкрию страшну таємницю - я взагалі не прихильник революцій як таких. На обидвох Майданах я змушений був бути, бо вже просто не було іншого виходу.

Я вважаю, що єдиним реальним способом усунути від влади комсомольців 80-х у їх нинішній реінкарнації жаби + гадюки (БПП+НФ) - це формування нових політичних сил з нових політичних гравців. І копітка законодавчо-лобістська робота, формування політичного активу на місцях, робота з органами місцевого самоврядування. Будь-які вуличні акції протесту здатні вирішувати лише тактичні та однорівневі завдання - не більше. Особливо такі як зараз. 

Майдан не вирішить проблеми зміни нашої нинішньої олігархічно-люмпенської системи на суспільство вільних свідомих громадян. Бо це завдання не вирішується у межах вуличного протесту. Можна прибрати Петю, Сеню, Васю - але на їх місце прийдуть такі ж.

Революція Гідності саме тому виродилася в нинішнє болото, бо не мала своєї окресленої політичної сили, що була б здатна вирішувати ті завдання, що перед нею ставилися. І саме зараз ще є час на формування та гуртування цих нових політичних сил.

Тому вважаю найправильнішими дії тих політиків, які не політиканством біля Ради чи магазинів Рошен займаються. А тих, хто їздить областями, працює з громадами, зустрічається, веде роз'яснювальну роботу, набирає собі партійний та громадський актив. Не проплачену масовку, а свідомих, розвинених людей. Які готові не просто прийти покричати під парламент раз на рік, а кожного дня протистояти нашій бюрократичній машині. На чолі з ставлениками всім прекрасно відомих олігархів. 

Саме ці політики матимуть шанс навіть в тих умовах, якщо знову прийдеться виходити на вулиці. Бо їм буди ким і чим взяти владу. А не так як сталося 3 роки тому, коли руками майданівців у владу зайшли люди, які від ригів відрізняються лише проукраїнською риторикою та меншими яйцями.