З 1945 у Польщі не виникає питань, хто ти, якою мовою говорити і нема лєпсів в караоке

Видихнули, тихо матюкнулись, усміхнулись.

Польща після Другої світової стала монолітом і там всі говорять польською як один. Люблю такі порівняння людей, які не знають ні нашого історичного підґрунтя, ні наших сусідів.

До Другої світової на території Польщі проживало кілька етнічностей і було популярними кілька мов. Особливо процвітала німецька. Німці використали цей фактор аби 1939 року вдертися на територію сусідньої держави під приводом захисту «німецькомовних», яких утискають поляки.

Чого це вартувало?

Руїни вщент розваленої Варшави – столиці, окремим уроком показують на всіх курсах польської мови.

6 мільйонів польських громадян, серед них 3 мільйони євреїв були вбиті.

Що можна знайти із цифр втрат?

«Невідомо, скільки з цієї війни вийшло поранених і хворих (зокрема й психічно). Багато з них – жертви псевдомедичних експериментів, які проводилися у німецьких таборах смерті, особливо в таборі Аушвіц. Слід пам’ятати про майже три мільйони поляків, яких змусили до невільницької праці для Німеччини. Понад 130 тис. із них померло під кінець війни. Окрема тема – викрадення та германізація польських дітей. Згідно з підрахунками, так постраждало понад 200 тис. польських дітей, з яких після війни додому повернулося тільки близько 30 тис. Під час німецької окупації з рідних домівок насильно виселили сотні тисяч поляків.

У результаті війни та окупації 1939−1945 років Польща втратила близько 38% національного багатства, яку вона мала до війни.

Поляки втратили понад 40% культурного надбання. За приблизними оцінками вартість художніх творів, які німці вивезли з Польщі, сьогодні становить десятки мільярдів злотих».

Фіналізуємо. Для Польщі то був тяжкий урок. З 1945 там не виникає питань, хто ти, якою мовою говорити і нема лєпсів в караоке. Відповідно – нинішні поляки можуть собі дозволити щось показувати без субтитрів.

Коли ти лише у 1970 році підписуєш угоду щодо недоторканності західних кордонів Польщі зі своїм головним ворогом – є час подумати, хто і де твоє місце.

То може нарешті у наших ідіотів виникне нарешті розуміння, чому поляки можуть дозволити собі польські субтитри? Вони депортували близько семи мільйонів німців до Німеччини без права оскарження такого рішення. Тепер Гданськ і Вроцлав польськомовні процвітаючі міста – і там можуть дозволити собі не дублювати щось.

І наостанок коментар українського кінопродюсера та кінодистриб’ютора Богдана Батруха:

«Ще один міф про те, що, наприклад, Польща не дублює фільми, а показує їх із субтитрами. Це неправда. Коли я буваю у Варшаві, то бачу, що всі дитячі фільми виходять у дубляжі. Субтитрування – це насильство та знущання з дітей, вони не зможуть це сприймати. Щодо фільмів для більш дорослої та сімейної аудиторії статистика така: 20 з 30 фільмів виходять у дубляжі. Всі йдуть в сторону дубляжу».