Як цивільні стають військовими. Ключові поради для тих, хто починає готуватися до служби

Базова військова підготовка (БЗВП) є фундаментальним елементом у підготовці особового складу в українських Збройних Силах. Саме на цьому етапі людина, яка потрапила в армію, проходить шлях від цивільного до військовослужбовця.

БЗВП є першою сходинкою у становленні військового. У цей період рекрут (саме у такому статусі майбутні військовослужбовці проходять навчання) отримує знання з основ військової теорії, фізичну підготовку та практичні навички, необхідні для ефективної діяльності на полі бою незалежно від посади та спеціалізації, яку він отримає у подальшому. Вона дозволяє кожному військовослужбовцю оволодіти фундаментальними військовими навичками та вміннями, що є основою для подальшого професійного зростання та спеціалізації.

При підготовці цього матеріалу я поспілкувався з військовослужбовцем з позивним Карло, який щойно закінчив курс БЗВП. Тож, на основі його досвіду спробую розвіяти туман неясності щодо перших тижнів в армії для людей, які планують вступити на службу за контрактом. (Цей текст також буде корисним і для військовослужбовців, які планують проходити службу за обов’язковою мобілізацією, адже безпосередньо програма курсу БЗВП мало чим відрізняється, або ж практично нічим не буде відрізнятись).

Незалежно від того, чи є у майбутнього військовослужбовця відношення (це офіційний документ, що складається від імені командира підрозділу, який підтверджує готовність конкретного військового підрозділу прийняти військовослужбовця до себе на службу), спочатку він має з’явитись в ТЦК за місцем проживання і написати відповідну заяву.

Після чого необхідно буде зібрати певний перелік документів, пройти психологічне тестування, а також військово-лікарську комісію (ВЛК). Коли всі документи будуть оформлені, а ВЛК успішно пройдено, залишається лише чекати повідомлення від ТЦК щодо дати й місця відправки до навчального центру.

Тут трішки зупинимось і розберемось з тим, що необхідно буде взяти з собою до навчального центру. Одразу зазначимо, що не варто одразу купувати собі військове спорядження, броню, військову форму тощо.

Все необхідне для проходження БЗВП видає навчальний центр, а після проходження курсу вже безпосередньо бригада, в якій військовослужбовець буде проходити службу, доукомплектує спорядження відповідно до норм, деякі бригади можуть замінити ваше наявне спорядження. Тому тільки після потрапляння в бригаду є сенс задуматись, що потрібно буде докупити або замінити, залежно від посади та специфіки виконання бойових завдань.

А от що точно варто взяти з собою:

• засоби індивідуальної гігієни;
• специфічні лікарські засоби, призначені лікарем при хронічних захворюваннях;
• додатковий комплект спідньої білизни і шкарпеток;
• термобілизна;
• налобний ліхтарик;
• power bank;
• спортивний костюм та кросівки (краще в них і їхати);
• ручка з чорною пастою і перманентний маркер чорний;
• кишеньковий записник;
• антимоскітні засоби на період весна-літо (!).

Також по можливості варто взяти додаткові трекінгові черевики з високим берцем. Також можна взяти додатковий комплект військової форми польової, але виключно піксель в піксельному камуфляжі.

Отже, у призначену дату і час необхідно буде з’явитись у ТЦК, звідки майбутніх військовослужбовців відвезуть до навчального центру. (Важливий момент – військовослужбовець ніяк не може вплинути на те, до якого навчального центру його відправлять і чи відправлять на навчання за кордон. Розпорядження про дату і місце відправки ТЦК отримує безпосередньо перед зазначеною датою).

Одразу по прибуттю в навчальний центр відбувається процес оформлення вже на військову службу і підписання контракту. Також в перший день до навчального центру приїжджають представники різних видів і родів військ, а також окремих бригад і підрозділів зокрема ВМС, ССО, ДШВ, морська піхота, 47-ма ОМБр, 3 ОШБр, окрема президентська бригада тощо, які коротко розкажуть про умови служби в їх підрозділах і пропонуватимуть посади для охочих. Вибір буде досить широкий, і навіть якщо у рекрута вже було відношення, є можливість його замінити і потрапити у ту бригаду і на ту посаду, де військовослужбовець виявить бажання проходити службу.

Після підписання контракту рекрути протягом кількох днів отримують речове забезпечення і відбувається розподіл на батальйони, роти та взводи, куди рекрути потраплять для проходження БЗВП. З моменту розподілу і розселення починається навчання, яке буде проходити 5 тижнів.

Отже, про навчання

Мабуть, варто почати з інструкторського складу. Переважна більшість інструкторів, що проводять теоретичні та практичні заняття, мають за плечима великий бойовий досвід. Частіше за все, це бійці, які зазнали важких поранень і за станом здоров’я не можуть продовжувати воювати. Тому їх направляють в навчальні центри, аби передати не тільки теоретичні знання, а і свій реальний досвід ведення бойових дій, користь від якого для рекрутів важко переоцінити.

Фізична підготовка

Фізична підготовка військовослужбовця є критично важливою для забезпечення його здатності ефективно виконувати поставлені бойові завдання в умовах стресу та фізичного напруження. Адже від цього залежить витривалість, сила і швидкість реакції, що своєю чергою значно підвищує шанси зберегти своє здоров’я і життя та успішному виконанню місій. В навчальному центрі фізичній підготовці приділяється особлива увага. Набір вправ простий і ефективний – біг, відтискання від підлоги, присідання, підтягування на турніку, прес, статичні навантаження на руки тощо.

Багато хто з цивільних вважає, що у нього не достатній рівень фізичної підготовки для служби в армії, але тут варто зазначити, що багато хто з рекрутів до навчального центру взагалі не займався спортом. Фізичні навантаження даються з урахуванням особливостей здоров’я, вікових обмежень і загального стану кожного військовослужбовця. Тобто на курсі не буде нічого такого, чого звичайна людина не могла б зробити.

Звичайно, буде плюсом, якщо майбутній військовослужбовець перед потраплянням у навчальний центр приділить спорту хоча б кілька тижнів, це значно полегшить стрес для організму у перші дні навчання. Загалом, по закінченню 5-ти тижневого курсу кожен рекрут додає у показниках своєї фізичної готовності в середньому 50%. До прикладу, якщо на початку курсу рекрут відтискався 30 разів за 2 хвилини, то на випуску він зможе відтиснутись 45 разів. Після курсу тренування продовжуються як на фаховій підготовці, так і у бригадах, тож фізична форма так чи інакше значно покращиться.

Початок навчання

Процес навчання ділиться на теоретичні (лекційні) заняття і практичне застосування набутих знань і навичок.

На початку курсу рекрут отримує мінімально необхідний курс теорії щодо статутів Збройних Сил України, міжнародному гуманітарному праву, карній відповідальності військовослужбовців та стройовій підготовці. Все це дає йому базове розуміння, як все влаштовано в армії, в якому правовому полі діють військовослужбовці, які їх обов’язки та права. Цьому приділяється орієнтовно 8-10 навчальних годин.

Окрім цього, у вечірній час протягом курсу проходять заняття з військово-патріотичної підготовки, які включають екскурс у військову історію світу та України, пояснюється історичний контекст конфлікту між Росією та Україною від утворення московії до сьогодення, розбираються найзнаковіші битви нашої Великої війни. Цей блок занять покликаний прищепити військовослужбовцям спільні цінності та повне розуміння причин і можливих наслідків російсько-української війни.

Інженерна підготовка

«Хто краще копає, той довго живе». Обладнання позицій і їх вдале маскування – надважливий елемент організації оборони, тому рекрути на БЗВП копають багато. Після теоретичних занять з інженерної підготовки рекрути беруть до рук кращого друга піхотинця – малу піхотну лопату (МПЛ) і йдуть обладнувати ВОП (взводний опорний пункт), починаючи копати окоп для стрільби лежачи та закінчують вже повноцінним ВОПом з ходами сполучення, спостережним пунктом і командно-спостережним пунктом.

Ці взводні опорні пункти надалі будуть використовуватись для практичних занять з тактичної підготовки, на яких рекрути відпрацьовуватимуть оборону і штурм свого ВОПу. Під час цих занять майбутні військовослужбовці одразу побачать і відчують на собі всі помилки, які були допущені при обладнанні позицій і матимуть можливість їх виправити.

Також інженерна підготовка включає курс мінної безпеки. Теоретичний блок надає рекрутам знання про типи вибухових речовин і особливості роботи з ними, основні типи мін і загалом вибухових пристроїв, їх ТТХ (тактико-технічні характеристики) і способи застосування.

Після засвоєння теоретичної частини рекрути мають пройти імітаційне мінне поле, проклавши максимально безпечний маршрут за допомогою особистого комплекту для вилучення мін і знайшовши на ньому усі закладені раніше інструкторами імітаційні вибухові пристрої та розтяжки. Також кожен рекрут спробує закласти та замаскувати імітаційну міну.

Вогнева і тактична підготовка

Найбільший блок навчання, який займає практично весь курс, – це вогнева та тактична підготовка.

Вогнева підготовка починається майже одразу після початку курсу, коли військовослужбовець отримує свою першу зброю і починає звикати до того, що вона тепер його невіддільна частина, від якої протягом курсу він не зможе відійти далі ніж на метр.

Навчання починається з теорії, тобто з вивчення правил поводження зі зброєю, ТТХ своєї зброї і її будови, основ балістики, створення картки вогню.

Після засвоєння теорії починаються практичні заняття. До того як рекрут зробить свій перший постріл, він буде дуже багато займатись славнозвісним «холостінням». Холостіння – це важлива частина навчання роботи зі зброєю, яка передбачає відпрацювання вмінь та навичок роботи зі зброєю без споряджених набоїв.Тобто це вид тренувань, який  дозволяє відпрацьовувати положення для стрільби, техніку стрільби, позиціювання та взаємодію в команді без реальної загрози для життя і здоров’я. І «холостіння» у житті рекрута буде дуже багато!

Коли рекрути освоять базові елементи роботи зі зброєю, починається робота безпосередньо на полігонах. Стріляють рекрути багато і по-різному, адже стрілець має вміти працювати зі зброєю у різних ситуаціях вдень та вночі. Для цього існує досить широкий перелік вправ – від стрільби зі стандартних і нестандартних положень до нічних стрільб, відпрацювання штурмів траншейних ліній, стрільби навскидь, спішування з бронетехніки та ведення вогню при її підтримці тощо.

У сучасних умовах вогнева підготовка нічого не варта без тактичної підготовки та навпаки. Варто зазначити, що тактична підготовка – досить об’ємна дисципліна, яка включає величезну кількість нюансів і тут нікуди не подітись від великої кількості як теорії, так і практики. Глибоко в нюанси в цьому матеріалі занурюватись не будемо, але зазначимо що рекрут протягом курсу має ідеально знати та розуміти як мінімум організаційно-штатну структуру та озброєння відділення і взводу, обов’язки кожної посади, розумітись на особливостях спорядження, особистого захисту, маскування, опанувати методи пересування в різних умовах і бойові строї, знати й вміти використовувати ручні сигнали, облаштувати та організувати оборону позицій, знати основи підходу і зачистки окопів, подолання перешкод, знати види контактів з противником тощо.

Абсолютно усі ці навички закріплюються на практичних заняттях як на відкритій місцевості, так і на спеціальних полігонах, де імітуються бої в населених пунктах і поза ними. Серед методів практичного відпрацювання тактичної і вогневої підготовки використовуються і сучасні ігрові імітаційні методи – страйкбол і лазертаг, де рекрут може відчути себе в умовах, максимально наближених до реальних бойових дій, що дає повне розуміння як і коли застосовувати набуті знання для вдалого виконання завдання і збереження життя особового складу.

Варто зазначити, що практичні відпрацювання розвивають і лідерські якості особового складу, адже при імітаційних заняттях командир взводу, командири відділень і вогневих груп призначаються зі складу рекрутів. Вони планують і керують операцією, інструктори ж, за результатами імітаційних операцій, дають дієві рекомендації та вказують на помилки, допущені підрозділом, після чого призначаються нові командири і з деякими змінними імітаційну операцію повторюють, доки підрозділ не виконає її «на відмінно».

Тактична медицина

Ні для кого не є секретом, що якісна підготовка з тактичної медицини військовослужбовців в умовах бойових дій дозволяє зберегти величезну кількість життів особового складу і повертати поранених бійців у стрій. Очевидно, що навчальні центри приділяють «такмеду» особливу увагу.

Сьогодні рекрути вивчають протокол TССС (Tactical Сombat Сasualty Сare) – це протокол надання допомоги пораненому в умовах бойових дій. Він ділиться на три етапи допомоги постраждалому:

• Етап 1. У зоні під вогнем – Care Under Fsre (CUF), так звана червона зона.
• Етап 2 У зоні тактичних умов – Tactical Field Care, жовта зона (на цьому етапі застосовується алгоритм MARCH-PAWS).
• Етап 3 Зона тактичної евакуації – Tactical Evacuation Care (TACEVAC), зелена зона.

Алгоритм вивчається досить прискореним темпом, але максимально доступною мовою пояснюється кожна дія та усі маніпуляції відпрацьовуються практично одразу ж. Це дозволяє рекрутам швидко, послідовно і якісно запам’ятати алгоритм дій і у разі необхідності надати якісну домедичну допомогу побратиму у зоні бойових дій, врятувавши йому життя і при цьому не наражаючи на зайву небезпеку себе...

Після закінчення курсу занять з тактичної медицини під час занять з тактичної підготовки рекрути постійно відпрацьовують і повторюють алгоритм допомоги пораненому, доводячи дії та маніпуляції до автоматизму.

Польовий вихід

Наприкінці навчання рекрутів чекає особливий іспит, де вони зможуть на ділі показати усі набуті навички – триденний польовий вихід. Ця подія мало чим схожа на туристичний похід, адже рекрути в повній бойовій викладці мають прокласти і пройти маршрут, пересуваючись виключно бойовими порядками. На шляху їм доведеться застосувати буквально всі набуті за курс навички: від інженерної підготовки та топографії до тактичної медицини та вогневої підготовки. Розкривати всі деталі не будемо, але зазначимо, що це іспит у першу чергу персонально для кожного рекрута, і саме на польовому виході рекрут усвідомлює, як багато він тепер вміє, знає і може застосувати.

Польовий вихід – це фактичне закінчення навчання, і рекрути стають військовослужбовцями, отримують військово-облікову спеціальність (ВОС) №100 – «стрілець», після чого або убувають у свої частини або відправляються на фахову підготовку, яка може продовжуватися або на базі навчального центру, де проходило БЗВП, або ж їдуть в інший, де навчають цій спеціальності.

Загалом, БЗВП у сучасній українській армії дає бійцю максимально можливу кількість знань і навичок, без яких подальша успішна служба просто неможлива. Якісно засвоївши базовий курс, військовослужбовець буде достатньо навчений для виконання базових бойових задач і розумітиме алгоритм дій у бойовій обстановці. Зазначимо, що навчання і тренування не закінчуються з закінченням курсу БЗВП, адже всі набуті навички і знання боєць розвиватиме на фаховій підготовці, під час злагодження у своєму підрозділі і у перервах між бойовими діями.