Що може значити вихід Ахметова з медіабізнесу в Україні

Учорашня новина про рішення SCM відмовитися на користь держави від усіх телевізійних ліцензій, ліцензій друкованих медіа та припинити роботу онлайн-медіа стала для всіх несподіванкою. Кажуть, що несподіванкою вона стала навіть для деяких співробітників «Медіа Групи Україна», які за функціоналом мали би бути залучені в супроводження такого рішення, а також для відповідальних за медіасферу урядовців.

Учора ж рекламодавці отримали таке повідомлення: «До моменту, поки ліцензії будуть прийняті державою, всі канали групи будуть транслювати марафон «Єдині новини». З 00:00 12.07 буде припинено розміщення реклами на цих каналах. Щодо прямої реклами в угоді «Твоє ТБ» – це канали «Індиго-Україна» і «НЛО TV». Ми цінуємо співпрацю з нашими партнерами, тому всі домовленості будуть максимально збережені за можливістю. Всі узгоджені об’єми будуть реалізовані на каналах Space Media (Inter Media Group. – ДМ). Будемо тримати зв'язок і через тиждень повернемось з інформацією щодо подальшої співпраці».

Продакшни почали отримувати повідомлення про розірвання контрактів. Сайт «Сегодня» опівночі припинив оновлюватися. Виробляти свій слот для телемарафону «Єдині новини» група планує лише до кінця тижня.

Усе це компанія пояснила вступом в дію антиолігархічного закону. Фактично вона припинила роботу всіх бізнесів, які є медіа в розумінні саме цього закону – іншу логіку в закритті інтернет-видання побачити складно. Водночас медіа не є OTT-платформа Oll.tv і супутниковий провайдер Xtra TV. Також група продовжує залишатися власницею цінних телеактивів: передусім це техніка, бренди і права на величезний архів різноманітного контенту, включно з відзнятими, але не показаними через початок війни прем’єрами.

Цим подіям передували скарги «пацієнта» на втому від виробництва і трансляції телемарафону, складні весняні перемовини щодо дозволу на вихід із марафону дрібних телеканалів групи, глядацький інтерес до їхнього розважального контенту, вимога SCM профінансувати переїзд мовлення до Львова без дотацій і за рахунок власного бюджету медіахолдингу, запуск мовлення у Варшаві і перебування кістяка топменеджменту групи з початку війни за кордоном. За чутками, лише персонал групи у Варшаві і зберіг свої довоєнні зарплати, тоді як по більшості співробітників прокотилася хвиля скорочення оплати праці.

Серед цих каналів називалися Ukraine1, Ukraine2 і NLO TV2, які вже кілька років мають ліцензії в Латвії, що їх група свого часу отримала для організації мовлення іноземних версій своїх телеканалів. Новина з’явилася за кілька годин до заяви SCM про вихід із медіабізнесу; її вже видалили і не можна виключати, що пресслужба просто написала її в рамках своїх рутинних обов’язків ще до того, як їй стало відомо про докорінні зміни в компанії.

Але саме ця новина й породила вчора одну з версій, що може бути далі з медіаактивами Ріната Ахметова: перенесення мовлення за кордон у поточних умовах дозволяє уникати мовних квот, впливу держави на контент, не створює передумов для отримання статусу олігарха і не сильно впливає на втрату рекламних доходів, які на українському ринку й так сильно просіли.

Але це тільки одна з можливих версій. По завершенні першого дня від появи новини правильно сказати, що український медіаринок уважно спостерігає за розвитком ситуації в колег і завмер в очікуванні з їхнього боку якоїсь багатоходовки. Бо повірити в просту версію, що Рінат Ахметов втратив багато грошей у своїх основних бізнесах і тому більше не хоче витрачатися на медіа, складно: попри втрати, які хоч і є величезними, але в відсотковому співвідношенні – приблизно такими ж, як у всієї економіки України, він усе ще залишається найбагатшою людиною в Україні. Та й занадто демонстративне це грюкання дверима, яке ми всі зараз спостерігаємо: зазвичай SCM діє набагато тихіше.

Зокрема, для інтернет-медіа: за законом «Про медіа», роботу над яким відновили з наміром ухвалити його в обох читаннях у найближчі місяці, онлайн-видання мають отримати статус ЗМІ. А в умовах воєнного стану це означатиме практично необмежені можливості держави впливати на їхній контент, але вже без тих взаємних домовленостей і поступок, якими цей вплив може супроводжуватися у випадку з власниками великих телевізійних медіакомпаній. І як показує практика, найбільш вразливими учасниками будь-яких конфліктів медіа з державою є навіть не медіа як такі, а їхні працівники, для яких рішення залишити країну – набагато складніше, ніж для юросіб.

А що робити зі слотом «Медіа Групи Україна» в телемарафоні? Можна нарешті запросити для його виробництва 5 канал, Прямий канал та «Еспресо».