Новий закон про ринок електричної енергії та ріст тарифів для населення

Цей закон відпускає у вільне плавання виробників електричної енергії. Що це за ринок в Україні:

1. Енергоатом (держ власність) = 50-55% виробітку
2. Центренерго (держ власність) = 8-10% виробітку
3. Укргідроенерго (держ власність) = 6-7% виробітку
4. ДТЕК = понад 25% виробітку.

Тобто держ. компанії (часто управляються з одного кабінету, де сидить переможець виборів) = 70% ринку. А ДТЕК = 25%. Сумарно два бенефіціара контролюють біля 95% виробітку електричної енергії. Іноземних компаній немає.

Технічно у наш ринок може потрапляти електроенергія з Росії і таким чином збільшувати конкуренцію на ринку. Але це практично неможливо через політичні барєри.

А з Європи імпорт електроенергії не можливий з технічних причин. З Європою ми не синхронізовані (це довгий, дорогий і малореалістичний у наступні 10 років проект), а Вставки Постійного Струму блокуються певними силами.

Отже Україна = ринок, який ізольований від зовнішніх.

Чи можна назвати конкурентним ринок, де два гравці контролюють 95%? Тим більше 70% з того - це держ. компанії, про роботу яких ходить багато легенд.

Що ж відбудеться з цінами після лібералізації? Давайте будемо чесними, бо чесна ідентифікація проблеми, дозволяє знайти правильні рецепти вирішення. Ціна електричної енергії та кінцеві тарифи для населення виростуть в 2, а може і в 3 рази. Це +150 грн..+250 грн. до рахунку у місяць. На фоні хвилювань по абонлаті за газ у 50 грн., це буде непросто.

Ціна електричної енергії для малого та середнього бізнесу, бюджетних установ та організацій також виросте, можливо, у 1,5 рази.

А от для ТОП-20 крупних підприємств-споживачів електричної енергії ціна, можливо, і не виросте. А може і знизиться. Вони будуть цікаві для продавців, за них буде іти конкуренція.

Чи могла би відбутися лібералізація ринку без будь-кого зростання ціни електричної енергії? Ні. Але ринкова, тобто справедлива, ціна абсолютно різна при різних ступенях монополізації ринку. Чим на ринку більше конкурентності - тим нижча ціна та вища якість.

Приклад.

У Росії, де є з десяток видобувників вугілля, його ціна на рівні Роттердам-. У Польщі також на рівні Роттердам-. В Україні, де понад 80% у одних руках, і на мою думку, це монополія, але яка відпущена державою у вільне плавання, ціна вугілля Роттердам+.

Отже, наслідки цього закону можуть бути, як позитивні, так і негативні. Конкурентний ринок можна було будувати і до закону (приватизація, корпоратизація, розщеплення, відкриття ринку). Але цього ніхто не робив. Чи раптово хтось змінить приоритети і візьметься за таке непросте завдання після закону? Побачимо, є 2 роки.

Звичайно, наша діюча модель застаріла і її варто реформувати. Але будь-яка реформа має призводити позитивних практичних результатів. І на мою думку, посилення конкурентності ринків є, як мінімум, не менш важливим, аніж лібералізація монопольних ринків.