Росія перетворила громадянство на сучасну терористичну зброю

В 30-х роках минулого століття гітлерівський режим користувався практикою надання німецького громадянства етнічним Volksdeutsche. Мета цього дійства полягала у підготовці «співвітчизників» в інших країнах до заворушень та збройних виступів у потрібний момент з подальшим захопленням території. Саме така тактика була застосована Гітлером в Судетській області в Чехословаччині та Силезії в Польщі. Цією роботою займалося спеціальне управління СС Volksdeutsche Mittelstelle.

Нинішні авторитарні та диктаторські режими діють значно витонченіше. Але й одночасно потужніше. Спрощена тактика минулого трансформувалася у активні багаторівневі терористичні практики гібридного за характером застосування сьогодення. Одним з проявів сучасних дій глобального гібридного тероризму є надання громадянства етнічним співвітчизникам в інших країнах. Україна в цьому випадку виступає показовим (шостий рік підряд) полігоном-лабораторією для відпрацювання публічно-дипломатичних технологій, особливо з боку таких країн як Угорщина та Російська Федерація.

Сподіватися, що з часом ця проблема зникне, марно. Спостерігати за процесом – злочинно. Діяти, причому активно і креативно, на випередження – складно. Але вкрай необхідно. Тут мають поєднуватися зусилля держави, суспільства і соціумних ініціатив публічної дії. Та створюється враження, що держава за цим напрямом сильно відстає (і це досить м’яко сказано), а суспільство, занурене у власні проблеми негараздів і зачумлене ворожими технологіями впливу, не надає цьому вагомого значення.

Напередодні найважливішої на цей момент події в країні – другого туру президентських виборів в Україні – очільник Кремля підписав указ «Про визначення в гуманітарних цілях категорій осіб, які мають право звернутися із заявами про прийом до громадянства РФ у спрощеному порядку». В нашій державі цей документ викликав цілком логічний за проявами емоцій і дій шквал обурення урядових структур, політиків, громадян. Україну підтримало світове співтовариство (на рівні спеціального засідання ООН), яке вимагає відміни такого рішення путінського режиму.

Однак дивує досить запізніла реакція і України, і міжнародної громади. Адже це далеко не перший такий документ. Це елемент системної дії путінського режиму проти міжнародної правової системи, а апробовується ця система насамперед в Україні.

Ще у липні 2017 року путінська Держдума прийняла зміни до деяких законів, за якими дозволяється позбавляти громадянства РФ тих іноземців, які будуть засуджені за статтями кримінального кодексу про тероризм і екстремізм. І між іншим в цих змінах московити прописали спрощений порядок видачі своїх паспортів громадянам України.

Та тоді на це звернули пильну увагу лише експерти та журналісти. А ситуація набувала розвитку досить потужними темпами. Українців, які за останні роки набули громадянства Росії, причому не вийшовши з українського, стало значно більше. І скільки їх точно та де вони мешкають, ми наразі не знаємо. Путінська статистика свідчить, що громадянами РФ у 2014 році стали понад 24 тисячі українців, у 2015 році таких наших співвітчизників вже було більше 67 тисяч, а у 2016 ця цифра перевищила 100 тисяч. 2017 рік, за російською статистикою, додав ще 85 тисяч українців до громадян РФ, а 2018 – 83 тисячі.

Для порівняння, за даними Євростата у 2015 році громадянство країн ЄС отримали 19 тисяч українців, у 2016 – 24 тисячі. Одночасно за 2014-2017 роки Президент України припинив громадянство менше 20 тисячам осіб.

На днях очільник Кремля підписав ще один указ «Про окремі категорії іноземних громадян і осіб без громадянства, які мають право звернутися із заявами про прийом до громадянства Російської Федерації у спрощеному порядку». Таким чином путінська система руйнування міжнародного права отримала нову якість, яка посилить дії агресора не лише в Україні, а у світовому масштабі.

Варто усвідомити, що в нинішніх умовах перед нами постає унікальна проблема гібридно-месіанського характеру. Адже громадянство із свого аксіоматичного стану добровільної фіксації приналежності до держави в минулому перейшло в динамічний ряд інструментів глобального гібридного тероризму – примусу, нав’язування, а тепер ще й диктату. Цей інструмент сучасні диктатури використовують як нібито демократичний засіб захисту людей, але проти фундаментальних засад духу права самої демократії. Бо зараз, особливо в країнах європейського континенту, все більше проявляється демографічне провалля. І людина-індивідуум, сформована особистість і особливо підготовлений спеціаліст стає сучасним енергетичним ресурсом найвищого ґатунку, без якого неможливий прогрес країни в глобальному світі.

Під прикриттям захисту «російського народу» (путінський аналог Volksdeutsche) московська неоімперія нищить міжнародне право. Це підтверджує останній указ про надання громадянства окремим категоріям іноземних громадян. Документ просякнутий ксенофобством та чітко вираженими ознаками сегрегації. Стає зрозуміло, що таке громадянство отримуватимуть ті, хто може воювати чи працювати. Іншим категоріям претендентів пройти сито відбору буде значно складніше. Тому, скажімо, пенсіонерам ОРДЛО, які захочуть під впливом пропаганди отримувати російську пенсію, навряд чи що світить у питанні громадянства.

Видаючи серію законодавчих актів, спрямованих нібито на захист українців, що «потерпають від хунти», під прикриттям міжнародного гуманітарного права путінський режим здійснює чергову операцію з легалізації терористичних організацій, відомих як псевдодержавні утворення під нав’язаними термінами-мемами путінського дискурсу «ЛНР» і «ДНР».

Більше того, путінський режим таким чином легалізує свій імперський месіанізм, адже через ці та інші документи Кремль постає рятівником людей і територій, яких знищує «київська хунта».

В цих умовах Україна має невідкладно ставити питання на міжнародному законодавчому рівні про визнання «ЛНР/ДНР», а також окупаційної адміністрації АРК терористичними організаціями.

Необхідно добиватися від світової громади вимоги щодо персональної відповідальності Владіміра Путіна як глави держави-терориста.

Українській владі, окрім термінового прийняття комплексного законодавства щодо боротьби із глобальним гібридним агресором в особі путінської Росії, необхідно невідкладно розглянути питання вироблення і застосування digital-технологій як потужного інструменту протидії Кремлю та іншим ворогам. До того ж такі технології створять умови для модернізації країни. Такі можливості відкриваються з прийняттям цифрової Конституції та цифрового громадянства, яке має стати сучасною цивілізаційною ознакою самоідентифікації громадянина.

Дії української влади мають набути нової якості і перейти від спонтанності чи ситуаційних інтересів до цілеспрямованого і безперервно-послідовного захисту держави і суспільства. Тоді будь-яка терористична дія та зброя нам не буде страшною.