Як Україна вирішуватиме проблему дітей, які виросли на Донбасі в умовах гібридної війни?

Від початку збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей унаслідок підриву на мінах і залишків вибухонебезпечних предметів загинули 269 цивільних осіб, 27 із яких — діти. Таку статистику навів під час брифінгу на тему «Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги у протимінній діяльності» високопосадовець міністерства оборони України третього квітня.

За весь період бойових дій групи розмінування обстежили близько 31 тис. га територій і знищили понад 430 тис. вибухонебезпечних предметів.

Великою і на десятиліття проблемою залишається відсутність карт мінних полів. Путінські терористи ставлять ці поля таким чином, щоб створити мертві зони для місцевого населення – ніхто туди не ходитиме і ніколи, за їхньою теорією, там нічого не вирощуватимуть. Тобто така територія тривалий час не може бути інтегрованою в мирне життя.

Однак ситуація замінованості території Сходу України віддзеркалює не лише стан небезпеки регіону. Набагато страшнішими з позиції національної безпеки є інші, супутні проблеми цього явища. Насамперед, це діти, які виросли, а деякі вже й народилися в умовах гібридно-месіанських агресій путінського режиму. Вони знаходяться у світі, кардинально відмінному від того, в якому перебуває вся мирна Україна.

Діти в районі бойових дій завжди є предметом і зоною особливої уваги з боку держави і водночас об’єктом використання агресором у власних цілях.

В нашому випадку ми маємо насамперед постійну загрозу дитячому життю. В юному віці нерідко простий інтерес до вибухонебезпечних предметів має трагічний фінал. Безконтрольність їхнього пересування, викликана умовами знаходження в зоні бойових дій або супроводження дорослих на замінованій території, про що їм невідомо теж веде до загибелі.

Діти в зоні бойових дій, особливо на території контрольованій гібридним агресором попадають в перелік ризику викрадення або примушення до так званої чорної трансплантології. Окремі відомості таких терористичних дій на окупованих територіях не дають можливості бачити масштаб цих загроз, але дозволяють розуміти існуючу проблему.

Ще однією загрозою для національної безпеки України є використання дітей в проектах путінських терористів. Змалечку їх залучають до різного роду дійств, які формують з них матеріал для загонів бойовиків. Це одна із форм творення так званого народу Донбасу. Адже ця юнь не знає іншого життя, ніж те, в якому вона знаходиться. Їм прищеплюють цінності «руского міра», заставляють вірити в абсурдні речі, які їм здаються абсолютно правильними і непорушними, добиваються від безумного підпорядкування.

З проблемою фізичного очищення території нині окупованих районів східних областей ми з часом, після їх звільнення, розберемося. Хоча і тут наразі виникають проблеми – у закон «Про протимінну діяльність в Україні», який почав діяти з січня цього року вже необхідно внести зміни, які дозволять застосовувати пряме донорське фінансування.

Як вирішити проблему мінних полів у свідомості українців, які перебувають під цілковитим впливом «руского міра» та путінського євразійства – це питання, яке має вирішити українська держава разом із суспільством. І першу відповідь на нього ми отримаємо вже найближчим часом – двадцять першого квітня.