Чи врятують росіян північнокорейські ракети?

По ракетам від Північної Кореї для РФ:

У цій темі ми ще на тому етапі, який можна описати фразою «not great, not terrible», як в одному популярному серіалі з нашого минулого життя – тобто коли рівень загрози уже і так емпірично зрозумілий, але ще не вистачає цифр для точної оцінки.

Давайте тут почнемо з того, що згадувана раніше KN-23, вона ж «Кімскандер», вона ж північнокорейська копія російського «Іскандера» – ймовірно лише один із типів балістичних ракет, які КНДР могла передати Росії.

Бо, наприклад, на тому слайді з брифінгу Білого Дому, де власне вперше і було заявлено, що росіяни отримали північнокорейські ракети, фігурує не тільки «Кімскандер», але й KN-24 – північнокорейська покращена копія Atacms. Бо по KN-24 підтверджені характеристики виглядають так – дальність стрільби до 400 км, бойова частина до 500 кг.

На тому ж брифінгу Кірбі заявляв про те, що росіяни отримали від північних корейців навіть балістичні ракети з дальністю стрільби до 1000 км.

Така вказівка може говорити про «Хвасон-9» – локальну модифікацію радянського ОТРК «Ельбрус», яка отримала значно вищу дальність стрільби, аніж в оригіналу.

По суті, це балістична ракета середньої дальності, а проти таких треба одразу ті самі протиракетні THAAD, котрі коштують по 2 мільярди доларів за штуку.

Та й сам KN-23 можна назвати покращеною копією російського «Іскандера». Бо ця північнокорейська ракета має на 190 км більшу дальність стрільби (тобто 690 км), на відміну від російського оригіналу.

Ні, в Китаю своєї копії «Іскандера» нема, тому тут точно виключений варіант, що це мовляв КНР передала Росії балістичні ракети, а Північну Корею використала як «посередника».

Але натомість китайці мають та виготовляють копії інших ракет – Х-55 та «Калибр», і це нам багато що може пояснити в плані того, чому санкції не вплинули на темпи виробництва ракетної зброї в росіян.

У відкритому доступі нема бодай оціночних даних, яку кількість ракет взагалі має КНДР, і який темп виробництва можуть забезпечити наявні потужності.

Навіть по уже переданим для РФ ракетам є хіба що неозначене «кілька десятків».

Тому тут можна хіба що припустити – якщо в росіян є близько 200 балістичних «Іскандерів», то «кілька десятків» KN-23 можуть збільшити запас балістики в рашистів орієнтовно на 10-15%. Але це підрахунки «на колінці», по мірі надходження нових даних картина для нас може погіршитись.

Є певний парадокс, що Росія отримала ракети від Північної Кореї уже зараз, коли російський ВПК витримує темпи виробництва до 30 балістичних та 12 крилатих «Іскандерів» на місяць.

А не минулої зими, коли російська «оборонка» ледь витягувала по 5-6 балістичних та 1-2 крилаті «Іскандери» на місяць.

Але з іншої сторони, навіть в нинішній ситуації для росіян брати північнокорейські ракети може бути цілком прагматичною темою.

За деякими даними, за 2022 рік рашисти відстріляли мінімум 800 балістичних «Іскандерів», тобто десь по 80-100 ракет лише цього типу на місяць, і такі темпи вони явно хочуть повторити.

Що ми, що західні аналітики із кампанії РФ у Сирії не врахували один дуже важливий момент – росіяни цю кампанію витягнули не тільки килимовими бомбардуваннями; не тільки відстрілом 200 далекобійних крилатих ракет Х-101/Х-555/ «Калибр»; не тільки першими імпровізаціями із пуском протикорабельних ракет Х-35У та П-800 по наземним цілям; але й взагалі-то інтенсивним використанням ракетних комплексів «Точка» та «Ельбрус» армії режиму Башара Асада, котрі схоже увійшли в категорію «необлікованого ресурсу».

Можна навіть редукувати, що Північна Корея російські ракети робить краще за самих росіян. Приклад цьому хоча би той факт, що KN-23 за своєю конструкцією виявилась простішою за «Іскандер»; а чим простіше «изделие», тим більше можливостей для масового виробництва.

Такі справи.