В США Зеленський склав «залік» на «президентську зрілість»

Якщо коротко спробувати підвести підсумок візиту президента України Володимира Зеленського до Сполучених Штатів, то можна сказати, що він не негативний. Водночас, повністю позитивним його також не можна назвати, тому, що Зеленський не зміг досягти усіх намічених ним і його командою цілей, які вони планували перед поїздкою до Вашингтону.

Хоча до беззаперечного успіху можна зарахувати те, що Зеленського прийняли в Білому Домі і з ним почали вести прямий діалог.

Тому можна говорити, що він успішно склав «залік» на «президентську зрілість» і його допустили до «екзамену», від якого повністю може залежати не тільки політичне майбутнє нашого президента, а й якою Україна може стати в найближчому майбутньому та в історичній перспективі.

І хоча навряд чи ми скоро будемо знати про усе те, про що домовилися два президента, але можемо припустити, що після повернення української делегації з’явилася ймовірність позитивних зрушень для України в політичній, економічній і безпековій сфері.

При цьому тут усе залежить від того, наскільки готовий президент України після цього візиту виконувати досягнуті домовленості з американцями. Довіра до України яких не буде зростати після того, як їм, наприклад, заявити про те, що корупція в нашій державі вже викорінена.

В цьому сенсі варто було б нагадати всьому українському істеблішменту, що сталі стратегічні стосунки з Америкою у нас тримаються на довірі однієї держави до іншої. А коли союзнику номер один повідомляти про те, чого ще немає, то це явно підриває рівень довіри до офіційного Києва.

Адже у Вашингтоні чудово розуміють, що Україна не бідна, а критично пограбована держава, пряму відповідальність за що несуть ті, хто видають себе за українські еліти.

Так само в Сполучених Штатах чудово поінформовані про гранично низький рівень життя більшості українського народу, у той час, як політична верхівка і олігархи не одмежують себе ні в чому.

Президент США Джо Байден, який в американській великій політиці вже майже 50 років, чудово розуміє причини штучної бідності України і її населення. Оскільки олігархічному бізнесу не потрібні політичні і економічні конкуренти, який вони бачать в розвинених країнах.

Тому не можна виключати того, що президент Байден міг висувати конкретні вимоги персонально Зеленському, від виконання яких залежатиме надання в тому чи іншому обсязі економічної допомоги Україні.

Адже покращення економічної ситуації в Україні неможливе, якщо не розблокувати можливість українському народу вільно вести малий і середній бізнес.

Тепер м’яч на нашому боці, потрібно починати працювати на всіх напрямках і демонструвати прогрес, тому що якщо знову Україна імітуватиме проведення реформ, то усі ці попередні домовленості так і залишаться просто клаптиками паперу.

Наразі президент Зеленський привіз з Америки повну «торбу» обіцянок і добрих намірів, глибокої стурбованості наших партнерів і запевнень допомагати Україні.

Реальна допомога і інвестиції США в економіку України будуть лише тоді, коли в нашій країні буде проведена судова реформа і реформування силових структур. Ніякі розповіді про те, що ми ці усі реформи успішно провели не прийматимуться до уваги. І про це потрібно пам’ятати.

З іншого боку, Україні потрібні надійні гарантії безпеки, а також подоба «Плану Маршалла», яка б принесла в українську економіку десятки мільярди доларів і цим допомогла пережити російську загрозу в довгостроковій перспективі.

Росія з усіх сил пробує довести західному світу, що Україна – це держава, яка не відбулася. А невдалій країні жодна допомога допомогти не здатна.

Відірвати Україну від Росії і назавжди вивести її з-під впливу Москви завдання надскладне. І президент США Джо Байден, який протягом всієї своєї політичної кар’єри брав активну участь у питаннях європейської безпеки і був основним контактом адміністрації Барака Обами з прихильниками західної орієнтації України, навряд чи відмовиться від своїх попередніх поглядів.

Але він прекрасно поінформований про те, що більше ніж за 7 років російсько-української війни Україна так і не змогла повністю відгородитися від впливів з Москви, ввести жорсткий візовий режим, отримати повну незалежність від російських енергоносіїв, демонтувати владу олігархів, витравити корупцію, політичні підкупи, засилля кримінальних елементів в бізнесі та ліквідувати інші антиукраїнські елементи.

У Вашингтоні розуміють, як діє олігархічна система управління, без руйнації якої американський бізнес не готовий вкладати гроші в українську економіку.

США не будуть інвестувати свої кошти наперед знаючи про те, що непрозорі прийняття рішень в українських судах напряму пов’язані з тим, що вони не здатні протистояти корупційному втручанню.

Таким чином: без побудови міцних державних інститутів і без зміцнення верховенства права українцям розраховувати на суттєву фінансову допомогу не доводиться.

Підсумовуючи наслідки візиту президента Зеленського до Сполучених Штатів можна сказати наступне, Америка не збирається відмовлятися від допомоги Україні і підтримки її суверенітету. Проте в подальшому ця підтримка і допомога чітко залежатиме від того, наскільки реальними будуть реформи в Україні. Імітація реформ зараховуватися не буде.

А поки що Українська держава знаходиться у епіцентрі «великої гри Путіна», який прагне відбудувати колишню Російську імперію. І без допомоги Америки і інших своїх західних партнерів Україні буде надзвичайно важко протистояти російській імперській експансії.

Путін не може нічого запропонувати економічно ні Україні, ні іншим своїм сусідам, але у нього є велика армія, яка споживає колосальну частку російського ВВП.

Тому він вирішив спробувати застосувати силу. Це ядро проблеми. І це триватиме, поки російський народ не втомиться витрачати своє національне багатство на вічні війни Путіна. До цього часу нашій державі потрібно допомогти вистояти.

В цілому ж зустріч Зеленського з Джо Байденом не можна вважати провальною. Могло бути й гірше. Але назвати її беззаперечним успіхом також не можна.

Перспектива членства в НАТО й далі залишається розмитою. Майже 25 років обіцяють прийняти Україну до Північноатлантичного альянсу, але коли це може бути невідомо.

Хоча Україна може бути корисною американцям з багатьох точок зору. Сусідство з Російською Федерацією надає Україні реальні переваги з точки зору кібербезпеки, розвідки і військової сфери.

Необхідно виводити взаємини між Сполученими Штатами і Україною на більш високий рівень. І тут багато чого залежатиме від того, наскільки самі українські політики найвищого рівня готові до цього.