«Визнання» Палестини з боку Норвегії, Іспанії та Ірландії. Що це змінює

1

Їхні заяви радше мають політико-символічне значення, ніж юридичне. Від їхніх декларацій держава Палестина просто так не з'явиться. Тому «на землі» це визнання нічого не змінює.

2

Більшість країн світу, включно із Заходом, визнають Палестинську національну адміністрацію (ОЗП) як представницький орган палестинського народу відповідно до угод Осло 1993 року. Заяви Норвегії, Ірландії та Іспанії стосуються визнання незалежності Палестини як уже повноцінної держави, якої, щоправда, поки що немає (дивись п.1).

3

Заяви трьох європейських країн порушують політичний консенсус, який довго існував на в Західній Європі щодо визнання Палестинської держави. Ідея (за погодженням з Ізраїлем) була така: визнання Палестини буде тільки після того, як самі араби домовляться з Ізраїлем про мирне врегулювання питання. Тепер же Норвегія, Іспанія та Ірландія вирішили в односторонньому порядку зробити крок уперед. І це удар по політичних і репутаційних позиціях Ізраїлю в Європі, навіть якщо не призводить до створення Палестини.

4

При цьому, Норвегія, Ірландія та Іспанія не є першими, хто визнав Палестину. У 2014 році таке рішення вже ухвалювала Швеція. А до цього Палестину як державу визнавали Угорщина, Чехія, Кіпр, Болгарія, Польща та Румунія.

5

Загалом, з моменту, як ОЗП Ясіра Арафата проголосили Палестину державою 1988 року, 140 країн світу визнали її такою, що надало легітимності процесу визнання Палестини державою на рівні ООН, і забезпечило їй місце спостерігача в організації 2012 року.

6

Повноцінною державою-членом ООН Палестина стати не може, навіть попри заяви європейців. Для цього потрібні: регіональний договорняк з Ізраїлем, проголошення Палестини реально «на землі» в якихось кордонах і ухвалення відповідної резолюції Радбезу ООН. Тому практичних наслідків у заяв Норвегії, Ірландії та Іспанії не буде (див. пункти вище).

7

Таким чином, суть того, що відбувається, – ослаблення політичних і репутаційних позицій Ізраїлю в цій історії як прямий резуьтат війни в Газі, особливо на тлі заяв прокурора Міжнародного кримінального суду в Гаазі про можливу видачу ордеру на арешт Нетаньяху за ситуацію в Газі.