Трамп і Латинська Америка. Нові виклики

Кейс Колумбії хороший.

Ні, я не про те, як Трамп віртуозно всіх переламав через коліно і показав кузькіну матір колумбійському команданте, який посмів мерзенним заплатити за найбільш сприятливе.

Тут є три рівні сприйняття.

• 1 •

Відносини США-Колумбія. Економічно, Колумбія залежить від США, адже майже 30% експорту зав'язані на американський ринок, це десь близько $30 млрд. США експортують до Колумбії $26-28 млрд, та інвестували близько $6 млрд. Зрозуміло, що у двосторонньому форматі США у будь-якому разі втратять менше за Колумбію у разі торгівельної війни між ними. Тут уряд Колумбії все розрахував точно, і прийняв максимально раціональне рішення, не намагаючись стати у позу. Тим більше, що ставлення Трампа до нинішнього президента неприховано презирливе.

• 2 •

Латинська Америка. Позиція латиноамериканців щодо біженців ближча до позиції колумбійського президента. Вони сприймають це питання насамперед з точки зору прав людини, а тому їхні симпатії будуть на боці Колумбії + сюди накладається історично негативне сприйняття «силової політики» США у регіоні.

Тим часом США програють позиції Китаю. Ставка Трампа на ідеологічно близьких йому правих лідерів поки що себе не виправдала, і КНР не зупинила, а ідеологічні гойдалки знову привели до влади лівих і лівоцентристів, яких Трамп зневажливо називає «соціалістами», включно з президентом Колумбії Густаво Петро. За Байдена у США латиноамериканська політика теж залишала бажати кращого, і була досить пасивною. Зараз Трамп повертається до того, що було, тобто до чіткого поділу країн за ідеологічною лінією «ліві-праві». Вважаю, що у регіональному плані це навряд чи щось змінить.

• 3 •

Глобальна політика. Тут Трамп показує майстер-клас із двох речей: як захищати свої національні інтереси і як нормалізовувати силу права як нову основу світового порядку, що суперечить ліберальному світопорядку, який сформували США у минулому столітті.

Вепонізація економіки і торгівлі – фішка Трампа, до якої він негайно повернувся на свій другий термін, і яка працюватиме на інтереси США (з огляду на їхню вагу у світовій системі й економіці), але яка у довгостроковій перспективі підштовхуватиме до світопорядку багатополюсного та хаотичного, в якому малі держави програють великим і будуть змушені або об'єднуватися в альянси, або докорінно змінювати зовнішню політику (наприклад, намагатися грати в нейтралітет), або шукати більш могутніх союзників в особі таких країн, як КНР, США, РФ, Індія тощо.

У контексті Колумбії та Латинської Америки Трамп підштовхуватиме їх або до дистанціювання від США на користь інших гравців, або до тимчасового зближення зі США навіть на шкоду якимось своїм інтересам (на час терміну Трампа), або до прискорення регіональної інтеграції, що у них поки що виходить так собі через ідеологічні гойдалки і внутрішню ворожнечу.

P.S. До речі, Колумбія і США знайшли компроміс щодо біженців: Штати надсилатимуть свої літаки з депортованими, а також прийматимуть колумбійські, і ділитимуться списками депортованих, як того хотіла Богота. Колумбійці ж будуть їх приймати.