Пастка спрацювала: Кремль не зміг зіграти навіть у просту гру

Кремль з розбігу потрапив у примітивну пастку, яку ми для нього розставили швидко й дуже явно. Я думав, що вони все-таки не поводитимуться так тупо. Останній тиждень все путінське оточення просто боролося за тишу 9 травня. Щоб провести свій «головний гей-парад року». Пєсков тричі за один день виходив із заявами, пропозиціями та спробами шантажу. Але це не дипломатичне листування – в ігнор.

Приборкавши гордість, Путін зателефонував Трампу й попросив вплинути на Зеленського. Трамп відфутболив його або, що ймовірніше, щось туманно пообіцяв, але не зателефонував Зеленському. Обмежився словами для журналістів, що Путін хоче перемир’я. Вчора останній шанс – Лавров зателефонував Рубіо. Кажуть, зрівняли годинники й обговорили російсько-американські відносини. Про Україну ні слова. Але пізніше Держдеп поширив заяву, в якій вказав, що саме про Україну й говорили. І, найсмішніше – цей самий Держдеп, який очолює Рубіо, оголосив про продаж Україні JDAM на $373,6 млн. Мабуть, скиглення кремлівського песика вже задовбало і Трампа. Або в розмові Путін сказав щось не те?

Так чи інакше, ці дві заяви Держдепу від п’ятого травня поруч виглядають дуже красиво й показово. Поговорили з главою російського МЗС. Вирішили продавати Україні нові авіабомби. Що тут незрозуміло? У повітрі зависла заява Путіна, що Росія в односторонньому порядку оголошує перемир'я на 8 і 9 травня. Розрахунок на те, що ми не ризикнемо порушити тишу навіть у такому ось ультимативному форматі. А якщо порушимо – можна буде кричати для Трампа і Європи про російське миролюбство та агресивність Києва. Але Зеленський зробив у відповідь хід. Теж оголосив перемир’я, але з нуля годин шостого травня. Тому що, як сказав президент України, бомбити наші міста щодня, а потім оголошувати тишу на один день заради свого свята – нечесно.

Пастка була примітивною, і я думав, що Кремль погодиться. Але вони порушили перемир’я одразу.

СБС, ГУР, СБУ та ВМФ методично розгортатимуть свої сили на дуже великій території. Доки не занепаде економіка і воювати доведеться кам’яними сокирами. Десь восени. А ми, піхота, будемо тримати позиції на землі. Розбиваючи вщент казки Путіна про стратегічну перевагу та успішний наступ на всіх фронтах. Немає успішного наступу

І не буде. А будуть війська, розгромлені нашою обороною, і палаючий тил. А в якийсь момент — і Кремль. Саме за таких умов Кремлю доведеться оголосити про перемогу над нацизмом і завершення СВО у зв’язку з досягненням усіх поставлених цілей. І на Червоній площі встановлять пам’ятник Путіну. Величезний, кінний і з позолотою. Уявляєте – у центрі Москви, жовтий як самовар – тріумфуюча щур на Лаврові! Через двісті років археологи очманіють…