«Євробачення-2021»: українці, навчіться підтримувати своїх

– Го-о-о-о-л! – пролунало несамовито-радісне на пів кварталу. Насправді, то був не «гол», але вигук лунав дуже схожий, коли, затамувавши подих, ми слідкували за екраном телевізора, у якому озвучували переможців першого півфіналу Євробачення.

Називають першого переможця – не Україна. Другого, третього, шостого – не Україна. З кожним наступним напруга зростає. Серце завмирає. Лишилося одне місце. Одне. Хто?! Хто цей останній щасливчик? Стискаєш кулачки. Замружуєшся. Шепчеш: «Україна, Україна, Україна! Господи, рашка така гидотна пройшла, невже нашу пісню не візьмуть? Ну де справедливість?»

Ведучі все тягнуть інтригу. Серце калатає все гучніше. Останнє місце. Нужбо, ну ж бо...

– Україна! – кажуть ведучі.

– А-а-а! – заволали ми як скаженні, чи «о-о-о!», чи що там лунало серед ночі з вікон нашої квартири, схоже на «го-о-ол». Ми вболівали за Україну.

Кажуть, не всім українцям подобається наша пісня. Ви що, смієтеся? Хіба про таке говорять, коли наші вже там і вже змагаються?

Пофіг, люди, подобається Вам, чи ні пісня або виконавець. Навчіться, нарешті, підтримувати своїх. Пофіг, що це не відповідає вашому смаку. Пізно вже сперечатися про смаки. Пісня там. Україна там. Навчіться, нарешті, підтримувати своє. І вболівати за УКРАЇНУ.

А ще мені дуже сподобалася Литва, дружня до нас країна. Другий рік поспіль таке крутецьке в них. І Норвегія з ангелом нічогенька. Усі інші пісні і країни непогані, але відстали від нас хтозна на скільки років, бо з такою піснею і з таким платтям за царя гороха ще лорачка, коли була українкою, їздила на Євробачення. А тепер вони вирішили нас цим здивувати.

––--

Якщо у фіналі якісь п... в Україні голосуватимуть за рашкину учасницю, і євробаченські ведучі на весь світ озвучать, що Україна дала раші таку то кількість балів для їхньої перемоги (на сьомому році їхньої війни з нами) – усі телевізори тих п... погорять від ганьби. Не встигнете й квакнути.