Чи є підстави боятися масштабного наступу на Харків?

Донецьк

На Донецькому напрямку в районі с.Новомихайлівка продовжуються інтенсивні атаки ворога одразу по кількох напрямках з метою взяти під контроль цей населенний пункт.

Не дивлячись на успішну контратаку передових підрозділів ЗСУ південно-східніше села, в результаті якої ворог (ймовірно, підрозділи 39-ї окремої мотострілецької бригади/омсбр) був вимушений відійти південніше нього, його підрозділи (ймовірно, зі складу 255-го мотострілецького полку/мсп та 155-ї окремої бригади морської піхоти/обр МП) продовжують вести бойові дії на його східній околиці з боку с.Славне.

Окрім того, очевидно, підрозділи 33-го та 255-го мотострілецьких полків (мсп) 20-ї мотострілецької дивізії (мсд) ворога продовжують свої спроби пробитися у Новомихайлівку з півночі (через с.Побєда) та північно-східного напрямку від Олександрівки.

Також, південніше села ворог, явно, ввів у бій додаткові підрозділи 155-ї окремої бригади морської піхоти (обр МП), підтримані 139-м окремими штурмовим батальйоном.

Бої в районі с.Новомихайлівка на даний момент носять вкрай запеклий характер. Позиції та опорні пункти постійно переходять «з рук в руки». Обидві сторони виявляють значну завзятість та наполегливість у досягненні поставлених перед собою цілей атакуючи та контратакуючи одна одну майже безперервно.

В якості нарощування зусиль на цьому напрямку, після взяття під контроль ним с.Мар'їнка, ворог зможе переспрямувати частину підрозділів 103-го мсп 150-го мсд (через с.Побєда), а також, принаймні, два полки територіальних військ – 1442-й та 1135-й мсп ТрВ, які вірогідно будуть передані у оперативне підпорядкування 39-ї омсбр та 255-у мсп.

Подальше намагання наступати на північному фланзі Вугледарського виступу, очевидно, вимагатиме від командування ворога кардинально більшого у обсягах нарощування зусиль що, на даний час, виглядає проблематичним для нього.

Іншими словами, командуванню ворога в цій операційній зоні найближчим часом доведеться зробити вибір – або продовжити наступ по напрямку Георгіївка – Курахово, або частину сил й засобів, які штурмували с.Мар'їнка переспрямувати по напрямку Побєда – Костянтинівка та перегрупувати на напрямки Олесандрівка – Новомихайлівка, Славне – Новомихайлівка. Інакше, спроба одночасного наступу по всім вище вказаним напрямкам ризикує «уйти в свисток» противнику просто не вистачить тактичної щільності його підрозділів на ділянках та напрямках атакуючих/штурмових дій.

Іншими словами, противнику доведеться вирішити де саме зосередити «ударний кулак», бо спроба тикнути розчіпіриними пальцями закінчиться погано для самих пальців.

Харків

У продовження теми «наступ на Харьків».

Як з'ясувалося, обсяг та райони розгортання підрозділів зі складу 11-го армійського корпусу (АК) ворога переміщенних з території тимчасово окупованої Луганської області, зі складу УВ «Запад» до складу угрупування військ (УВ) прикриття кордону (тобто УВ «Брянск», «Курск» та «Белгород») жодним чином не свідчать про форсування противником процесу під назвою «оперативне розгортання ударного угрупування військ», а саме:

До складу УВ «Белгород» (тобто, власне на Харківському напрямку) переміщено:

• один танковий батальйон (тб) зі складу 11-го танкового полку (тп) 18-ї мотострілецької дивізії (мсд) – район зосередження с.Ржевка
• один гаубичний артилерійський дивізіон зі складу 7-го окремого мотострілецького полку (омсп) 11-го АК

До складу УВ «Брянск» (це, взагалі, Чернігівський напрямок):

• один мотострілецький батальйон (мсб) 79-го мотострілецького полку (мсп) 18-ї мсд – район зосередження с.Сушаны
• танковий батальйон 7-го омсп та гаубичну артилерійську батарею (габатр) 11-го тп – район зосередження с.Старая Погощь

До складу УВ «Курск» (це, по напрямку на Суми):

• танковий батальйон 11-го тп 18-ї мсд – район зосередження с.Ольховка
• дві гаубичних артилерійських батареї (габатр) 11-го тп 18-ї мсд – район зосередження с.Ольховка

Таким чином, поки стверджувати про підготовку противником якогось «масштабного наступу на Харків», я не бачу особливих підстав. Більше того, як на мене, ми маємо справу із процесом «зворотнього» характеру. Ворог підсилює свої угрупування військ у північно-східному прикордонні через побоювання (очікування) активних/наступальних дій саме ЗСУ.

Очевидно, в російському гш та кремлі зі всією серьйозністю віднеслись до висловлювань ряду посадових осіб військово-політичного керівництва України, щодо доцільності перенесення бойових дій, власне, на територію самої РФ.

У період, коли по болотяним «городам и весям» проплачені активісти збирають «подписи за путина», будь-які активні/наступальні дії ЗСУ (нехай навіть силами РДК та ЛСР) вже на теренах самої росії, ну явно – «не в жилу» кремлю.

З цією інформацією достатньо логічно корелюють й інші факти, зокрема:

• Наявність у російському прикордонні розгорнутого досить значного угрупування російських сил спеціальних операцій (ССО), включаючи «кращих з кращих» (про склад та райони застосування я писав раніше);
• Досить об'ємне угрупування федеральной служби військ національної гвардії РФ (фсвнг) «Россгвардия» також «околачивается» у цих же районах;
• Дуже ретельне відслідковування російською розвідкою (я би навіть сказав «болезненная заинтересованность»), щодо місця знаходження та переміщення підрозділів РДК, ЛСР, «Сибирского батальона» та їм подібних.