Чому громадські активісти та волонтери страждають від податкової

Серед багатьох драконівських норм нашого податкового законодавства, які потрібно буде змінювати в контексті повоєнних реформ, обов'язково треба згадати нинішні каральні норми, що регулюють діяльність неприбуткових організацій.

За вимогами чинного Податкового кодексу, неприбуткова організація може використовувати свої доходи «виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами» (підпункт 133.4.2.). Це правильно, так в усьому світі.

Але у разі будь-якого порушення організацією цієї вимоги Податковий кодекс одразу передбачає максимальне покарання, яке можна назвати «організаційною вищою мірою»: організація-порушник подає звіт про порушення, негайно після цього виключається з Реєстру неприбуткових установ та організацій й надалі вже перманентно «вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування», хай що в неї написано в статуті й хай як вона поводиться далі (підпункти 133.4.3., 133.4.4.) – аж до моменту, якщо і коли її повторно включать в Реєстр.

Ні попереджень, ні «просто» штрафів, ні шансів виправитися, не припиняючи діяльності – одразу «геть з реєстру» і баста.

А «підловити» неприбуткову організацію – приклад з власного досвіду – можна навіть на тому, що вона отримає від банку якісь копійки за те, що тримає рахунок у цьому банку. Бо це вже «нестатутний дохід», а отже неприпустима «діяльність з метою отримання прибутку»!

Годі й казати, що для організації, яка, наприклад, живе на гранти, таке покарання навіть на квартал означатиме катастрофу, бо доведеться сплатити за цей квартал податок на прибуток зі всіх тих грантів, використання яких вже було до копійки розписане без всякого податку на прибуток. Відповідно, буде зірвано виконання обов'язків перед грантодавцями, зі всіма подальшими сумними наслідками.

Важко знайти ефективніший спосіб відвадити максимум людей від заснування неприбуткових організацій, та загнати максимум діяльності наявних неприбуткових організацій в тінь «від гріха подалі». Бо чого контролюючі органи в документах не бачать, до того й не причеплються.

Занотовую тут тому, що ця проблема прямо зачіпає реформи всієї соціальної сфери – зокрема, освіти і науки, культури та медицини.