Путін визнав, що санкції працюють

Через нові санкції російський бюджет втрачатиме додатково майже два мільярди доларів в тиждень – підрахували аналітики з фінського центру CREA. Це ціна нового ембарго: ЄС, G7 та Австралія заборонили морські поставки нафтопродуктів вище певної «цінової стелі». Минулого року таке обмеження вступило в силу проти російської нафти, а тиждень тому – проти нафтопродуктів.

Світ не перевернувся догори дригом, світові ринки не відреагували на це ніяк – гірше стало тільки Росії. Спокій на ринках – ознака успіху нових санкцій. І якщо ви почуєте, що «санкції не працюють» – бийте, не роздумуючи, у напрямку звуку. Так каже або дурень, або російський агент.

Паніка на ринках та стрибки цін – це саме те, чого хотіли би росіяни. Тоді вони змогли би торгуватися за відміну санкцій. Натомість спокійне, неквапне стискання пальців на шиї російської економіки – саме те, що нам з вами треба.

До запровадження обмежень всі змогли підготуватися: ЄС та G7 знайшли інші джерела поставок, Індія та Китай чудово скористалися нагодою та вибили собі знижки на російські нафту та пальне.

А в Росії вже простоює 12% потужностей нафтоперперобки, далі – гірше, бо зберігати немає де ані нафту, ані нафтопродукти. Частина збуту забрала з суттєвим дисконтом Індія, але індійський уряд теж задумується над тим, щоб долучитися до санкцій. Бо їм цілком зрозуміло, що ставити треба на переможців.

Російський мінфін оприлюднює дані дуже скупо, але навіть він визнав, що російський бюджет отримав на 54 мільярди рублів менше, ніж очікував. У лютому очікує на 108 мільярдів менше.

«Треба подивитися, щоб цей дисконт не створював проблем для бюджету» – строго розпорядився диктатор Путін минулого місяця на урядовій нараді. Фактично він визнав, що санкції працюють, і тепер робить це проблемою урядовців.

Важливо пам’ятати – санкції не зупинять війну «негайно» чи «завтра». Але вони серйозно наближають перемогу. Наступна станція – санкції проти атомної енергетики. Це останній форпост російської корупції в енергетиці та один з головних входів у політикуми різних країн. Тому завдання є зрозумілим та цілком досяжним.