Уряд реагує на Covid-19, як політбюро на Чорнобиль

В Україні найгірша ситуація з Covid-19 за весь час. Кабмін приймає рішення змінити критерії для карантинних зон. Але по-факту він відмінив їх узагалі. Тепер у нас немає нічого, щоб стримувати поширення інфекції – ні системи тестування (її ми не побудували ще раніше), ні системи карантину. Радісно махаючи прапорцями ми виходимо назустріч радіоактивній хмарі.

Як це сталося. На початку серпня уряд перший раз змінив модель визначення зон. Тоді він відкинув модель, яка реагувала на початок спалахів у областях. І замінив її на іншу (вона діяла до вчора), яка відстежувала зайнятість ліжок і загальну захворюваність на 100 тисяч населення.

Ось тут я писав чому ця модель була поганою. По-перше, вона не враховувала тестування і тому не «бачила» початку спалаху інфікування. Вона реагувала вже на наслідки. По-друге, модель ігнорувала великі регіони, бо їм на 100 тисяч треба було мати набагато більше хворих, ніж меншим областям. Вони власне і провели наступний місяць у червоній зоні.

Той пост я написав 12 серпня. У ньому також було про те, що в Одеській та Харківській області починаються спалахи. І попередня модель це показувала. Але замість введення там обмежень, в уряді просто змінили модель.
За цей місяць на Харківщині та Одещині розгорілися величезні коронавірусні пожежі. Але замість того, щоб реагувати на ці спалахи, уряд ... знову міняє модель.

На цей раз він відсуває критерії червоної зони так далеко, що потрапити у карантин великим областям не світить ще довго. Дотягнути, як я розумію, треба до місцевих виборів.

Ось що змінилося у моделі. Захворюваність на 100 тисяч населення (її рахують за останні 14 днів) тепер має перевищувати середню по країні у 5 разів.

На графік я виніс чотири регіони – головні епіцентри епідемії на сьогодні. Рожеві лінії - це межі червоної зони карантину, які діяли до вчора. Червона лінія угорі – це новий поріг для карантинних обмежень.

На практиці це означає ось що. Сьогодні у Харківській області зареєстрували 483 нових випадки. Це більше ніж будь-коли реєстрували в будь-якому регіоні.

Місяць тому на Харківщині було 204 випадки. Два місяці тому – 62. Швидкість поширення у цій області справді висока. Система тестування уже не може впоратися з новими хворими, накопичилася величезна черга із необроблених тестів. Область мчить у катастрофу.

Але за новими правилами вона може потрапити у червону зону лише коли в ній будуть реєструвати, увага, більше 1500 випадків щодня, і так протягом 14 днів.

І це якщо середнє по країні не буде збільшуватися. Бо якщо буде, тобто горіти буде також і в інших областях, то треба буде набирати по 2 тисячі нових хворих, щоб ввели «червоні» обмеження. Такої ситуації, звичайно ж, ми не побачимо ніколи, адже при такому поширенні лікарні у містах та містечках «ляжуть» значно раніше від потоку тяжких хворих.

Саме в такий сценарій зараз несеться Україна. І немає нічого, що може стримати поширення інфекції. Але є фактори, які роздмухують полум’я – почався сезон навчання, а попереду сезон грипу.

Я не прихильник жорстких обмежень. Але коли немає вакцини, ліків, системи тестування та відстеження контактів – це єдиний вихід. Систему тестування, нагадаю, ми ігноруємо ще з весни. Замість неї у нас був карантин та гідроксихлорохін.

Реактор уже вибухнув. Але першотравнева демонстрація має відбутися. Міністр кидає справи і готується до евакуації. Тепер хто би не прийшов після нього – його робота буде схожа на роботу ліквідатора на ЧАЕС.