Микола Підвезяний Головний редактор «Главкома»

«Поромник». Особлива прем'єра у театрі імені Лесі Українки

Вистава, яку почали готувати чотири роки тому, дійшла до глядача лише тепер

Прем'єра «Поромника». Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки.

П’єса Джеза Баттерворта.

Коротко. Безперечно найкраще, що бачив досі у нинішньому сезоні.

Трагічна сімейна сага. Притча про страшне й невідворотне. Бродвейський хіт.

4 години справжнього театру, який не втомлює, театру, який чомусь в якийсь момент в Україні вийшов з моди.

Два антракти, з яких повертаються.

Два десятки акторів, кожен на своєму місці.

Дві тривоги, які не розганяють публіку.

Для тих, хто проглянув галерею фото з прем'єри зауважую:  немовля і гуска живі:)

А тепер про те, чому ця прем'єра особлива. І мова тут не про декорації, величезний акторський склад, драматизм п'єси, епофеоз чи катарсис. Мова про перші спроби справжнього, здорового театрального бізнесу у державному театрі.

Театр Лесі Українки використав у цій постановці принцип контрактної системи. Поки що це стосувалося лише одного актора – Станіслава Боклана. Для нетеатральної публіки він – зірка «Слуги народу» і «Папіка». Боклана запросили під конкретний проєкт за конкретний гонорар. Цифри для українських реалій і воєнного часу солідні. Їх «Главком» оприлюднив кілька тижнів тому у матеріалі Найдорожчий актор країни. Скільки коштує Стас Боклан.

«Поромник». Особлива прем'єра у театрі імені Лесі Українки фото 1

У тому, що театри запрошують в окремі проєкти суперзірок зі сторони, немає нічого дивного чи поганого. Це – крута фішка, вона підвищує внутрішню конкуренцію серед членів трупи та притягує нових глядачів. По суті, саме так має діяти та багатостраждальна контрактна система. Нею не перше десятиліття лякають усі трупи усіх державних театрів, але вона ніяк до них не дійде.
 
Варто додати, що Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки, у числі інших восьми провідних театрів країни, входить до управління Міністерства культури та стратегічних комунікацій. Він отримує пряме фінансування з держбюджету. У 2023 році на підтримку національних театрів лише за програмою «Фінансова підтримка національних театрів» держава виділила понад 1,3 млрд грн. З них театру імені Лесі Українки перепало 141,6 млн грн. Це, наприклад, аж у 2,3 раза менше ніж Національній опері...

Читайте також:

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: