Путін вже боїться залишати бункер

Московити офіційно підтвердили, що бункрений дід не буде покидати своє затишне сховище заради G20 на Балі. І навіть по відео він звертатися до учасників не буде.

По численним московитським «зливним бачкам» пішла версія, що це все обумовлено «міркуваннями безпеки». Мовляв, хтось хотів на бункреного здійснити там «замах» і все тому подібне. Однак в реальності навіть без будь-яких замахів ситуація з цією поїздкою була зрозуміла давно.

Бункрений поїхав би туди лише тоді, якби це виглядало як «перемога», якби це можна було б бодай мінімально зобразити як «дипломатичний прорив», але тут жодних шансів немає. Їхати ж, аби ні з ким не зустрітися, аби всі тебе ігнорували – це те ще задоволення, якщо ти ще вчора бачив себе «одним з кількох світових лідерів». І найбільш прикро у цій ситуації має бути від того, що ніхто окрім самого політичного пенсіонера у цьому не винуватий.

Розпочавши агресію проти України, він сам пішов по шляху десакралізації російського імперського міфу, про жорстоку, але потужну світову силу. Потуга зникла, а з нею – страх. А за страхом пішли і залишки бажання вдавати повагу до того, хто цієї поваги ніколи і не заслуговував.

Оголосив «демілитаризацію» України, а реально провів «чмоніфікацію» Росії. Бачив себе спадкоємцем князів і царів, і став спадкоємцем... Ніколая II.

Не комфортно, коли тобі про це все нагадує, а будь-який серйозний міжнародний саміт якраз є тим місцем, де тобі все нагадує про «звершення». Набагато затишніше у власному бункері, де можна облаштувати затишний для себе світ майбутніх видатних перемог, наступів, завоювання світу... І люди довкола усі тебе розуміють, заглядають в очі, розказують про твою велич.

Тому краще нікуди не виходити, тим більше – не виходити на яскравий світ геополітичної реальності. Цей світ виявляється смертельним для старих кремлівських упирів.