Росія продовжує демонструвати світу свій ідіотизм

Трендом останньої зовнішньополітичної активності росії стали регулярні скликання нею засідань Рабезу ООН. Усі подібні засідання проходять за відпрацьованою схемою. Висуваються якісь абсурдні обвинувачення (здебільшого - на адресу України). На засіданні представник росії озвучує їх з повною відсутністю будь-яких емоцій. Жодних доказів при цьому не наводиться, тому всі інші учасники засдання починають критикувати російську позицію, або переходять до відвертого глузування. У підсумку пропозиції росії щодо «брудної бомби від України» або «американських бойових комарів», звісно, ніким не підтримуються та відповідне рішення не ухвалюється.

Чому ж росія продовжує ці махохістські спроби по демонстрації власного геостратегічного ідіотизму?

Очевидно, вони самі усе розуміють, але переслідують власні цілі. Не можу претендувати на виключний перелік подібних цілей, але можу припустити, що серед них є наступні.

По-перше, росія широко використовує власний статус постійного члена Радбезу ООН для реалізації власних пропагандитських задач. Трибуна ООН виступає своєрідним «освяченням» для російської позиції, дозволяє переводити в офіційне навіть те, що виглядає маячнею хворого конспіролога. Представник росії розказав на Радбезі про страшних «американських комарів», яких розводять біля російських кордонів підступні українці. Далі це можна вирізати і вставити у вечірній випуск російських новин. Там спрацює «ефект ореолу», і «офіційний виступ в ООН» буде сприйматися як «доведена істина». Так само цей «офіційний виступ» зможуть потім використовувати численні російські пропагандисти у всьому світі, а міжнародний авторитет ООН буде «освячувати» ці випорожнення хворого на інтелектуальну діарею мозоку путінського режиму.

По-друге, спамлячи ООН обвинуваченнями, росія перемикає фокус з того, що обвинуваченим має бути сама росія. Замість тероризму, яким є свідоме знищення цивільної енергетичної інфраструктури, замість злочинів російських окупантів в Україні, замість порушення залишків міжнародного права світ обговорює, чому біолабораторії США в Україні - це продукт хворої фантазії. Обвинувачуючи постійно інших, росія ніби змушує усіх виправдовуватися, і це її повністю влаштовує.

По-третє, керівництво росії продовжує працювати над демонтажем світового порядку та світової ситсеми, сподіваючись на її уламках наново «переділити світ», уже не на основі старих принципів, а суто через розподіл зон впливу між «великими державами» (до числа яких вони чомусь досі відносять і себе). Тому треба доводити все до абсурду, демонструючи недолугість наявної архітектури міжнародних відносин.

Зрозуміло, що все це знову піднімає питання про кризу ООН та планомірність перебування у Радбезі держави-терориста під назвою «російська федерація». Остання більше не приховує свій тероризм, а відверто зізнається, що має за мету знищити українську цивільну інфраструктуру, і розглядає це як відповідь на військові поразки на території України. Главтерорист росії заявив про це нещодавно особисто. Відповідно, який сенс у міжнародних організаціях, де терорист має право голосу та право формування порядку денного? Що вони можуть вирішувати і розглядати? Це стосується не лише ООН, а й усіх міжнародних інституцій, таких як G20, до виключення з якої росії нещодавно у своєму зверненні закликав український президент Зеленський.

Якщо росія так хоче зруйнувати світовий порядок, то може варто державам, які все ж хочуть упорядкованих міжнародних відносин самостійно очолити трансформацію цього порядку у напрямку, де держави-терористи не диктували б волю іншим?