Як довго Росія становитиме для нас загрозу

Песимісти стверджують, що угоди з росіянами не варті паперу, на якому вони написані. Я оптиміст і вважаю, що варті того паперу. Але ні на копійку більше.

Путін підписав федеральний закон «Про денонсацію Російською Федерацією Договору про звичайні збройні сили в Європі», підписаного 19 листопада 1990 року.

Договір був підсумком тривалих переговорів, розпочатих ще 9 березня 1989 року. Його учасниками були два десятки європейських країн, у тому числі СРСР, а також Канада та США. Тепер Росія з Договору вийшла, сподіваючись, що в такий спосіб розв'язує собі руки, не порушивши міжнародного права.

Згадаймо деякі події 1990 року, що передували підписанню Договору.

Мітинги у Литві, поразку тамтешніх комуністів на виборах до Верховної ради республіки, проголошення Незалежності і у відповідь – за рішенням Кремля – припинення постачання до Литви газу.

Події в Карабаху, вірмено-азербайджанську війну, криваве введення радянських військ у Баку.

Різанину в Оші.

І «парад суверенітетів», коли радянські ще республіки одна по одній проголошували суверенітет, ухвалювали декларації про незалежність.

І початок виведення радянських військ з Угорщини. І об'єднання Німеччини. І ще багато чого.

Того року в Москві відкрився перший «Макдоналдс». Того року Джордж Буш-старший і Горбачов підписали торговельну угоду, за якою до конаючого СРСР полетіли мільйони курячих «ніжок Буша».

Буш-старший дуже боявся розпаду СРСР. І, мабуть, боявся голодних бунтів у величезній країні з порожніми прилавками.

А Горбачов прагнув конаючий СРСР урятувати. І готовий був підписати все, що завгодно, щоб виграти час.

СРСР не врятували, зате виплекали монстра – сьогоднішню Росію, яка давно вже оговталася від того лихоліття і знову, як колись СРСР, загрожує світу.

Тепер за рахунками Буша-старшого платить Байден, платять учасники Рамштайнського формату, а найбільше платить Україна.

Росія становитиме загрозу, доки існуватиме. Час нарешті це усвідомити.