Росія входить у режим економічної кризи

На минулому тижні у РФ команда Путіна розділилась на дві підгрупи. Одна – на чолі з Дмитрієвим – лякала світ та Європу енергетичним колапсом, локдауном та іншими енергетичними тортурами.

Для того, щоб надати погрозам достовірності, прокремлівські діячі почали тиражувати прогнози про ціну на нафту 200 і навіть 250 доларів за барель і т.д.

Підгрупу Дмитрієва я б назвав клоунами. Об’єктивно колишній киянин взагалі не підходить на роль рятівника Європи, а як вірний путінець він мав би радіти ціні 200 доларів за барель, а не «піклуватись» про енергетичну безпеку ЄС. Тож Кирило просто розігрував сценарій інформаційного тиску на Європу, при чому робив це неякісно, але впевнено.

Інший табір (сцикунів) очолив сам «найтемніший». З виступів Путіна стає зрозумілим, що він не вірить не те що в ціну 200, але й навіть і в 100 доларів за барель в довгостроковій перспективі. На початку тижня він закликав російські нафтові компанії понадпланові прибутки спрямовувати на погашення кредитів банків.

Крім того, що в банківському секторі РФ намалювались кризові явища, щотижневі ін’єкції ЦБР по 4 трлн рублів через репо (Операція репо (англ. «repurchase agreement», «repo») – це угода, що складається з двох частин: продажу та подальшого викупу цінних паперів через певний строк за заздалегідь встановленою ціною – ред.) почали розгодовувати монетарний чинник інфляції. Тож уряд РФ терміново шукав інструменти немонетарного фінансування дефіциту бюджету.

У таборі сцикунів опинився і міністр фінансів Антон Сілуанов, який продовжив роботу над скороченням видатків та відклав виконання бюджетного правила до літа, що має ще більше послабити рубль.

У решті решт, головний сцикун РФ відвідав засідання РСПП, де у підприємців випрошував гроші на війну. Звісно, кремлівські ЗМІ подали все так, наче бізнесмени самі готові скинутись на війну з РФ, але процес був організований заздалегідь.

Синхронні дії Путіна з Мінфіном при мовчанні Центральний банк РФ і знеціненні рубля показують, що російська влада не вірить у довгострокове стимулювання економіки за рахунок іранської війни.

Мені важко сказати зараз, чи в Кремлі добре обізнані в реальній ситуації в іранській армії, чи їх сильно налякали удари по Усть-Лугу, але факт залишається фактом: російська влада (її публічна офіційна частина) готується до продовження війні в режимі розгортання економічної кризи.