Україні потрібен культ власного військово-промислового комплексу

Довгий час неспроможність українців створювати сталі державні інституції призводили до того, що територія нашої держави ставали ареною з’ясування стосунків сусідів. Як результат – масова загибель українців. Лише у XX столітті внаслідок війни загинуло від 15 до 20 млн українців.

Але тепер українцям вперше за 300 років удалося створити державну інституцію, яка здатна захищати націю від знищення. Йдеться про Армію. Армія у нас є і буде надалі кістяком суспільства та держави. І ця інституція найбільш природно відповідає становищу державі, як країни фронтиру. Тобто держава, яка перебуває на стику протиборчих цивілізацій.

Але кістяк не може рухатись без м'язів. М'язи це в першу чергу власний ВПК, який дозволяє цьому скелету ефективно функціонувати. Поки що м'язи нам забезпечують наші західні партнери. По суті, це таке штучне дихання пацієнту, щоб він міг жити. Але ризики такої ситуації полягають у тому, що штучне підживлення може будь-якої миті закінчиться з різних причин.

Або через політичні інтриги, або через перемикання уваги на інший конфлікт, наприклад Китаю та США. Тим більше, що ми маємо приклад з нещодавньої історії, коли на Україну було накладено ембарго на постачання зброї у 2014 році. І немає гарантій, що це не повториться. Саме через такі ризики наша країна повинна мати розвинену військову промисловість.

В Україні вже є культ Армії, тепер потрібний культ ВПК.

Відповідно зараз українці мають сформувати суспільний запит на побудову ВПК, який здатний забезпечувати Армію, а отже життєдіяльність держави.

Я не вперше повертаюся до цієї теми. Тому відповім на всі запитання, які мені задають.

Мені заперечують, що неможливо побудувати сильний ВПК в умовах регулярних обстрілів, коли руйнується будь-яке виробництво.

Моя думка така. Є країна Ізраїль, яка змогла вибудувати своє ВПК у найгірших умовах. Для тих, хто не знає, ВПК Ізраїлю розпочинає свою історію молодої єврейської держави під патронатом Британської імперії.

Ізраїль і насамперед тоді неформальний лідер Бен-Гуріон (а пізніше перший прем'єр-міністр) розуміли, що потрібно мати озброєння для захисту. Вони розпочинали виробництво стрілецької зброї на території ще підмандатної Палестини. І розвивали власну промисловість на землях значно менших, ніж наша Львівська область. Вони почали розвивати промисловість, коли їхня територія прострілювалася не просто авіацією, а й артилерією.

Процес створення власної оборонної промисловості розпочався в 50-х роках, коли ще не було відвойовано західний берег річки Йордан у Йорданії, Сектор газу – у Єгипту, Голландські висоти – у Сирії, яка з них обстрілювала Ізраїль. Причому Тель-Авів можна було обстрілювати просто за гармат з боку Західного Берегу річки Йордан.

Тем не менш, у 1961 році країна запустила першу ракету. Як написано у спогадах першого прем’єр-міністра Ізраіля Бен-Гуріона «для метеорологічних досліджень». У принципі логічно будувати ракети для «метеорологічних» досліджень, коли країна на межі виживання.

Хоча і ядерний реактор у пустелі Негев теж почали будувати для «наукових досліджень». «Наукові дослідження» так активно просувались, що дозволили Голді Меїр з упевненістю у 70-роки заявила, що «ядерної бомби у нас немає, але якщо треба ми їх застосуємо». До речі, ізраїльська атомна енергетична комісія (ІАЕК) була створена у 1952 році. Через чотири роки після створення самої держави. Зрозуміло, що побудувати власну ядерну зброю нам не дадуть з різних причин. Я цей приклад навів як приклад стратегічного мислення та політичної волі.

У ці ж роки Ізраїль почав будувати свою авіапромисловість (дата заснування 1953 рік). Починалася вона з … контрабанди, оскільки з моменту державотворення США, Великобританія та Франція наклали вето на озброєння до Ізраїлю. Однак обходом цих санкцій займався всім відомий Шимон Перес. Як він писав у своїх спогадах, для того що б доставляти з США літаки була створена фіктивна кінокомпанія, яка закуповувала літаки, що йшли на брухт у США. Купували такі літаки наче для зйомок у фільмах. Цим літакам відрізали крила в США, їх доставляли до Ізраїлю, прикручували їм крила. Це дало старт авіапромисловості Ізраїлю. Зараз ця компанія називається Israel Aerospace Industries.

Хараз ця компанія запускає ракети та супутники у космос. Шимону Пересу, який прийшов в ідеї побудови власної авіабудівної галузі, як люблять у нашій країні, ніхто не вірив. Йому казали, що Ізраїль зможемо виробляти лише велосипеди, а не літаки. Але він знайшов підтримку Бен-Гуріона і в результаті дали старт розвитку своєї промисловості.

Ізраїль почав будувати свою промисловість, усвідомлюючи ризики залежності від союзників, які можуть поміняти свою думку. Так в принципі сталося у 1967 році, коли Франція фактично відмовилася надалі постачати озброєння через те, що Ізраїль здійснив превентивну війну та розширив свою територію. Британія відмовилася постачати їм танки. В результаті було створено знаменитий танк «Меркава», який був випущений вже 1979 року.

Ізраїль будував свій ВПК незважаючи на купу проблем у самій країні. Зокрема масовий наплив іммігрантів, які мали різний культурний бекграунд, часто розмовляли різними мовами, яких ще не було, де розміщувати. Деякий час в Ізраїлі навіть була карткова система на розподіл продуктів.

Зараз мені багато хто говорить – Ізраїль же зараз не обстрілюють, як Україну. Ізраїль розумів ризики ракетних обстрілів наперед і створив знаменитий «Залізний купол», який дозволяє Ізраїлю почуватися спокійно та впевнено.

Ми маємо зрозуміти просту річ. Без створення власного озброєння та перенесення війни на територію сусіда ця війна затягнеться дуже довго. Тому що нам не постачатимуть багато видів озброєння – наприклад, далекобійні ракети на 1 тис. км або дрони на таку саму відстань. Це стратегічна політика США. Якщо подивитися на озброєння Тайваню, всі далекобійні ракети країна робить сама. Так само як і Японія чи Південна Корея. Але ж американців можна зрозуміти. Якщо вони дадуть Тайваню далекобійні ракети, то немає гарантії, що ця країна не затягне в конфлікт США з Китаєм.

Побудова власного ВПК має бути перший народний проєкт, реалізувати який необхідно вимагати у влади. Щоб була чітка та зрозуміла програма з виробництва озброєння. Наприклад, почати з децентралізованих підприємств після отримання Patriot, які дозволять насамперед масово виробляти ударні дрони. Їх значно простіше виробляти, ніж ракети.

Нещодавні дослідження показали, що боєприпаси, які переробляє Росія, робляться з мікросхем для іграшок. Це дуже проста технологія. Росія зараз будуватиме завод за технологіями Ірану для «шахідів».

Якщо немає ресурсів, то потрібно йти в наші комерційні банки, які перебувають у державній власності. Такі банки продовжують жити, як у мирний час. У них величезні прибутки, нехай фінансують такі програми. Або уряд може надавати дежргантії під виробництво зброї.

На відміну від Ізраїлю, у нас більше територія і не така інтенсивність обстрілу. Ми маємо гігантську базу, на якій можна будувати власне ВПК. У нас є кадри, патенти, технології, у тому числі ракетні, профільні виші, підземні приміщення ще радянської інфраструктури, які дозволяють насамперед ховати об'єкти ВПК від російських ракетних атак. Ми маємо допомогти нашій Армії наростити м'язи.

Потрібно встановити мораторій на перевірку податкової та інших структур таких підприємств, звільнити від ПДВ імпорт обладнання, дати податкові пільги чи компенсацію з бюджету. Це не обов'язково мають бути державні підприємства, це може займатися приватним бізнесом. Потрібно вибудовувати ВПК на зразок США та Ізраїлю. Це прискорить перемогу нашої країни, тому що у нинішньому форматі війна триватиме дуже довго. І дасть поштовх для розвитку технологій, які перейдуть у громадянський сектор, модернізувати економіку, боротися з безробіттям.

Якщо «Укроборонпром» досі не здатне щось зробити, потрібно вимагати зміни таких керівників. На їхнє місце поставити військових, адже армія у нас сьогодні єдиний масовий інститут, який працює за НАТОвськими стандартами.

Це перший національний проєкт, навколо якого ми всі повинні об'єднатися і вимагати його виконання. Надалі такі ж механізми можуть бути використані та для розвитку інших галузей економіки, адже це є в наших інтересах.

Аграрна країна, про яку нас говорять, завжди програє війни. Нам потрібна нова індустріалізація та нова економіка, і вони будуватимуться навколо ВПК. Без нашої можливості захищати себе ніхто не вкладатиме в нашу країну. Навіть коли ми будемо в НАТО, інвестори повинні бути впевнені, що ми зможемо себе захистити. Цим національним проєктом ми вбиваємо відразу кілька зайців, навколо цього маємо об'єднуватись нація та будуватися держава. І навколо армії, яка є кістяком нашої держави та буде їм ще дуже довго. Тому що проблема Росії нікуди не зникне.

Як казав перший прем'єр-міністр Ізраїлю Бен-Гуріон, для того, щоб бути реалістом, ми маємо вірити у фантастичні речі.

І на останок. Індіанці програли війну за свою землю не через те, що вони погано вміли воювати. Вони якраз добре і швидко освоїли усі західні озброєння. Але вони не могли виготовляти зброю і тому програли свою війну. Давайте не робити таких помилок і знов сподіватися на те, що хтось за нас щось зробить.