Чому для України важливо товаришувати з Африкою

«Навіщо його приймати в Києві? Він називає себе другом Путіна, заїхав до Києва проїздом із Москви! Хай би йшов собі за кораблем!»

Ми не розуміємо інших, але претендуємо на те, щоб нас розуміли всі, – це типовий дитячий підхід, бо ми же центр світу. Дитина (чи людина з дитячим мисленням) не розуміє, чому інша людина не хоче сприймати її як центр світу (підказка: бо інша людина сприймає як центр світу себе).

Українські позиції в Африці дуже слабенькі. Україна ніколи не мала ні амбіцій, ні ресурсів працювати з Африкою. Протягом тривалого часу ми не знали, що сказати африканцям, і не мали каналів доставки цих повідомлень. Зараз ситуація змінилася, ось чому міністр Дмитро Кулеба цього місяця зробив масштабне турне Африкою – вперше в історії української дипломатії. Ось чому наші дипломати готують нині форум «Україна-Африка». Але ресурсів в української дипломатії не побільшало.

Водночас Росія не лише має масштабну присутність в Африці – вона ще повною мірою використовує спадщину СРСР. Для африканців Захід – це колоніалісти, а Радянський Союз – це борець із колоніалізмом. Очевидно, на чиєму боці будуть африканці у незрозумілому для них конфлікті між країною-правонаступницею СРСР та країною, що є частиною Західного світу.

У світі повно країн, які не на нашому боці, не тому, що вони авторитарні чи люблять Путіна, не тому, що вони українофоби, а тому, що зі своєї далекої точки своєю хибно налаштованою оптикою нічого не бачать і не розуміють. Дитячий підхід: ну то й не треба, ми образилися, хай ідуть за російським кораблем. Дорослий підхід: будемо використовувати кожен шанс, щоб змінити їхнє ставлення.

І ще одне. В той момент, коли ми усвідомлюємо, що інші нас не розуміють, бо нічого про нас не знають, – в цей момент варто усвідомити, бо ми часом не розуміємо інших, бо нічого про них не знаємо. Скільки з нас співпереживає іранському народу? Скільки з нас знає історію руандійського геноциду? Скільки з нас розуміє мотивацію чеченських чи ерзянських борців за свободу?

Карта з Вікіпедії зображує Економічне співтовариство країн Західної Африки із загальною чисельністю населення 408 млн осіб, де зараз головує Ґвінея-Бісау.