Чи зможе український бізнес підкорити світові ринки?

Українському бізнесу буде складно у великих обсягах пробиватися на міжнародні ринки, де існує серйозна конкуренція. Свіжий приклад із забороною експорту української агропродукції східноєвропейськими країнами наочно це доводить. Тому українські компанії мають домагатися переваг не за рахунок цінової конкуренції, а за рахунок вибору адекватних стратегій завоювання ринків. А саме:

1. Не погоджуватися суто на боротьбу за споживачів та ринки, привабливі для сильних конкурентів. Починати виходити на такі ринки тоді, коли буде знайдена можливість, яку конкуренти проігнорують або від якої вони відмовляться.
2. Шукати «нижні» цінові сектори існуючих ринків. Тому потрібно мати бізнес-моделі, які дозволяють отримувати прибутки навіть за низьких цін.
3. Закріпившись на «нижніх» секторах, звідти «атакувати» сектори, де торгуються товари за вищими цінами.

Приклад реалізації цих трьох пунктів. Для проникнення на ринок США Honda спочатку просувала бюджетні мопеди. Далі, сформувавши дилерську мережу, зайняла ринок середньо-вартісних мотоциклів, на який не претендував престижний Harley-Davidson. Потім, вловивши зростання попиту на малолітражні авто через подорожчання пального, зайняла частку цього сегменту американського ринку. А після цього вклинилася й у сегмент автомобілів класу «люкс».

Слідування цим пропозиціям дозволить українським компаніям ухилитися від наджорсткої міжнародної конкуренції й знаходити ніші для привабливих ситуативних або локальних монополій, що дозволить вигідно продавати продукцію на високомаржинальних ринках.

4. Мати стратегії, які визначаються найновішими трендами технологічного розвитку. Треба йти до секторів, які матимуть перспективу у майбутньому. Наприклад:

• Управління мобільними програмами. Важливим наслідком часів пандемії Covid-19 стала масова дистанційна робота. Вона дає серйозну економію. Підприємствам – на утриманні офісів та робочих місць. Працівникам – на часі для поїздок на роботу та з неї. Саме для такої роботи потрібні мобільні програми.
• Інтернет речей. У світі стає все більше речей, керованих через Інтернет. Ідеєю цієї технології є поєднання чотирьох факторів – людей, інформації, речей та геолокаційної інформації (GPS датчики, що вбудовуються у всілякі пристрої). Ця технологія використовується як в побуті (наприклад, популярні системи «розумний дім»), так і у виробництві (наприклад, керування пристроями внесення добрив операторами, що знаходяться на віддалені).
• Розумні пристрої із штучним інтелектом. Це інтелектуальні персональні помічники, які завдяки нейронним мережам зможуть передбачити потреби людей та пропонувати рішення ще до того, як проблема буде усвідомлена. В промисловості це автономні роботи, інтелектуальні індустріальні системи, самонавчальні пристрої.
• 3D друк. Дорогі фабричні варіанти цих пристроїв існують уже 25 років, але масове поширення 3D принтерів за ціною близько 500 доларів поступово йде. Їх використання дозволить прискорити та здешевити виробництво, індивідуалізувати його, наблизивши до середніх та невеликих споживачів.

Зміна технологічних парадигм, що відбувається нині, робить переваги індустріально розвинених країн менш важливими. Цифрова революція не зменшить темпів свого розвитку. У ближчому майбутньому програмне забезпечення пронизуватиме виробництво та домогосподарства. Вищезгадані технології кардинально змінять картину світового бізнесу та повсякденного життя людей. Фірми тих країн, які вчасно створять у цьому сегменті якісні та зручні пропозиції, виграють у майбутній міжнародній конкуренції. Українські підприємці мають намагатися опановувати ці технології, створювати бізнес-моделі їх виробництва та просунення на ринки.