Стіна – символ наступних десятиліть

Стіна – це символ наступних десятиліть. У кращому разі – десятиліть.

І не факт, що за Стіною вдасться сховатися та врятуватися. В історії не було випадків, коли стіни та протоки рятували. Давали час кільком поколінням – це так. Але ніколи не вирішували питання.

Не можна сховатись, коли треба битися. Не можна засунути голову в пісок, коли настає час ухвалити рішення. Не можна втекти від рішення – помреш втомленим.

Для римлян не існувало поняття неприступної фортеці. Існував лише час, який вони витрачали на її взяття та метод, яким це робилося.

Те, що не могли взяти силою, брали досвідом. Що не могли взяти досвідом, брали хитрістю. Що не могли хитрістю, брали золотом. Що не могли взяти нічим, брали часом.

Імперія мала все – і силу, і досвід, і час, і хитрість, і золото.

А потім імперія впала.

Вона падала довго і її спадщину розтягували по норах дикі, неосвічені, недосвідчені, але голодні, жадібні та жорстокі дрібні хижаки. Не скажу, що падальники, саме хижаки. І жодну імперію в результаті не врятували ні стіни, ні досвід, ні золото.

Імперію рятують воїни та бажання вижити та домінувати. А коли воїни зніжені та діти мріють стати лише торговцями та сенаторами, порятунку немає.

Ніжній шкірі та м'яким рукам музикантів потрібна броня. Хитромудрими машинами та знаряддями, створеним інженерами та вченими, повинні керувати вроджені вбивці.

Якщо ми думаємо, що Стіна захистить нас від дикунів, час готувати їжу і патрони.

Причому не нам, а всьому цивілізованому світу.

Процеси обвалення мають масовий характер.