Світ після війни. Україна буде змушена трансформуватися

Під час досить рідкісних суперечок про повоєнний устрій відносин між Україною та РФ, мені намагаються навести, як приклад, взаємини між Францією та Німеччиною, які пережили лише у 20 столітті дві криваві війни з великою кількістю жертв. І, які мають на сьогодні, нормальні партнерські та сусідські відносини.

Зрозуміло, що час лікує рани. Зрозуміло, що могили та окопи заростають травою.

Зрозуміло, що з минулими десятиліттями пам'ять слабшає і ненависть стає не такою яскравою.

Але головна причина відновлення людських та державних взаємин у ментальних змінах мільйонів жителів цих країн, у прогресі їхнього політичного устрою, у зміні цілей, завдань, методів їх вирішення, в іншій моральній парадигмі, яка стала природною для суспільства. Мир та взаємна повага – це гіркий досвід, мудрість та розуміння, що війна проблеми не вирішує, а створює. На століття.

Розглядаючи наші майбутні взаємини з сусідом (а вони, природно, будуть, поки що незрозуміло на яких межах і з якими результатами настане пауза у війні), я все частіше приходжу до слова «незворотність».

Зрозуміло, що нічого в цьому житті не буває назавжди, але для того, щоб назавжди не трапилося потрібні глибинні зміни в суспільстві.

Ні на мить не можу уявити, з чого раптом російський глибинний народ змінився метально і психологічно. Вірніше, можу – військові поразки, як у випадку з німцями, протвережують на століття, але для цього вони мають бути розгромними. Варіант: повбивали один одного – і розійшлися миром, не працює.

Росія чудово існує у своїй ментальній недорозвиненості. Її мешканцям не потрібні свободи, демократія, справедливість та мир. Їм зручно там, де вони зараз знаходяться - приблизно в кінці 19 початку 20 століття: не вибравшись з ментального кріпацтва, скуштувавши примітивної індустріалізації і вважаючи, що все на світі вирішує кількість гармат. Плюс, схильність до фашизму та монархії, як формі правління.

Варіанту замирення на кшталт Франції-Німеччини точно чекати не доведеться.

Для кількох поколінь українців, щонайменше років на 75-100 вперед, Росія буде об'єктом недовіри, ненависті та джерелом небезпеки у всіх своїх проявах. Так, Північна та Південна Корея – це більш правдоподібний варіант.

І це буде величезною ментальною проблемою для українського суспільства, головним гальмом для гуманізації та розвитку системи світових цінностей усередині країни.

Нам треба звикати до думки, що для виживання ми маємо створити мілітарне суспільство, яке готове будь-якої миті взяти в руки зброю і відбити удар.

Як це робить Ізраїль.

У принципі, тепер у нас багато треба будувати за прикладом Ізраїлю – від повітряного Залізного Щита та військової промисловості сучасного рівня, закритої у підземні приміщення, до демократії у гранично мілітаризованому суспільстві.

Незворотність.

Росія ніколи не стане іншою і ніколи не перетвориться на доброго сусіда.

Їй не потрібне.

Змінюватися потрібно нам, інакше рано чи пізно людожери до нас доберуться.

А не хотілося б.