Завершення війни або Три рівня нашої перемоги

Юрій Бутусов написав пост про цілі та завдання Держави, про бачення «реалістичної» Перемоги. Коли я написав такий самий месседж, то отримав кучу хейту, але я згоден з Юрієм, а тому його підтримую.

Проте, розширю цей погляд своїм баченням.

А я не бачу цю перемогу за своє життя.

Наша основна Перемога, на мою думку, має ділитися на три рівні. Тактичний, короткострокова перспектива, Оперативний та Стратегічний, довгострокова перспектива.

Тактичний

Це зупинка росіян там де можемо та перехід в оборону. Що дасть нам змогу наростити резерви, зброю, відновити інфраструктуру. Заморожування війни через створення умов неможливості наступу росіян. Збереження Держави, Нації.

Оперативний

Або середньо-строкові цілі – це нарощування військово-промислового комплексу, економічні, політичні, судова реформи. Забезпечення демократичних принципів шляхом виборів, вступ до ЄС. Загальна військова повинність усіх громадян України (приклад Ізраїля). Збереження Держави та Нації.

Стратегічний

Це вступ до НАТО, деокупація та реінтеграція законних територій не військовим шляхом, а шляхом санкцій та світового економічного тиску та забезпечення буферної зони в разі «іранізації» або колапсу РФ, як було з Радянським союзом. Набування статусу європейської країни не формально або де-юре, а де-факто інтеграцією економіки та суспільного простору. Інтеграція Держави та Нації в пул цивілізованих країн. За десяток років посилення власної присутності на окупованих територіях, економічний, культурний та соціальний вплив.

Але головною Перемогою буде саме збереження Держави України та Нації, що має власну суверенну країну.

Боюся, що цю роботу завершать наші онуки, але ми маємо добудувати та зберегти фундамент, підвалля та надати засоби для цієї роботи – розбудови Українського Дому.

Я керуюся принципом – роби, що можеш, там де ти є, тими засобами, які маєш.

А ми це Можемо.