Санкції проти країни-агресора слід запроваджувати не хаотично
Про санкції під час війни
Днями Володимир Зеленський своїми указами запровадив нові пакети санкцій для російських фізичних та юридичних осіб та VIP-колаборантів Кремля з України.
Для мене це стало приводом поговорити про санкційний механізм та його використання в умовах війни:
- Санкції – це теж зброя, яка дає змогу завдавати супротивнику реальної шкоди.
- Ми живемо у глобальному світі навіть в умовах краху процесу глобалізації. Тому узгоджувати санкції з нашими партнерами необхідно заздалегідь, гармонізувати санкційний механізм.
- Санкції завдають шкоди й державі, яка її запроваджує, – це аксіома, маємо це враховувати в умовах значних викликів для економіки України.
- Необхідно проводити інформаційну кампанію стосовно санкцій для громадян України, проводити непублічні консультації з нашими партнерами.
- Для України санкційний інструмент виглядає сьогодні навчальним посібником, який ми опановуємо просто у процесі використання.
- Запровадження можливості оскаржувати санкції значно збільшить довіру до них.
- Санкції проти економічних суб'єктів, які займають помітні позиції на ринку, мають бути публічно обґрунтовані. Потрібно передбачити можливість тиску з боку наших партнерів (приклад Угорщини та ОТР-банку є дуже показовим).
- Доцільно розробити та ухвалити окремий закон «Про санкції проти країни-агресора та її прибічників», щоб модернізувати нормативну сферу України.
- У процесі запровадження санкцій важлива не кількість, а якість, ефективність.
Визнаючи, що війна не триватиме два-три тижні, ми беремо на себе зобов'язання використовувати санкційні механізми більш ефективно. Це аксіома, чи не так?
Коментарі — 0