Як окупанти вирішують кризу піхоти та бронетехніки

Основні втрати російської піхоти зараз – це втрати найманців, які укладають 3-х та 6-ти місячні контракти.

Ось, наприклад, Сергій Олексійович Косточкін, уродженець Болгівського району Тверської області, 9 липня уклав тримісячний контракт на службу у 252-й мотострілковий полк 3-ї мотострілецької дивізії, але навіть першої зарплати отримати не зміг – 3 серпня з його тіла забрали ці документи воїни 81-ї десантно-штурмової бригади ЗСУ під Святогірськом.

При контракті 3 місяці підготовка передбачає 1 тиждень, при 6-місячному – 2 тижня. І все, одразу на передову. І таких тримісячних контрактів у нас спливає серед трофейних документів дедалі більше. Криза з піхотою у ЗС РФ не вирішується, а загострюється, штурмувати та вести контактні бої нікому, спецнази та «вагнерівці» ризикувати не хочуть, Кадиров воює тільки в тік-току. Підставляють дурнів з російської провінції, які не розуміють, куди потрапили, вірять російським медіа, і проводять розвідки боєм своєю головою.

Крім цього, Росія кинула в бій нову партію радянських танків Т-62 зразка 1962 року, захист яких посилено шляхом встановлення грат-мангалу на вежі для захисту від сучасних ракет Джавелін і NLAW, а також від українських безпілотників, які скидають гранати на російську бронетехніку.

На складах у РФ тисячі корпусів танків Т-64, Т-72, ​​Т-80. Однак, очевидно, РФ не вистачає мобілізаційних запасів запчастин, щоб ставити нові двигуни, електрообладнання, тому в Україну відправляють усе, що тільки можна ввести в дію. Російська військова промисловість не справляється з поповненням втрат, і в бій ідуть одні старці. Адже всього 6 місяців війни, і це «ми ще навіть не починали».