Для тих, хто сьогодні «вбиває Бога»

За тисячі років люди Бога «ховали» не раз.

Не раз заперечували вони Його буття. «В гордині своїй грішник не визнає Бога, каже він: «Не покарає», бо думає він, що Бога нема.» (Псалом 9:25). Написано за століття до Різдва Христового.

Тож бравада богоборством і богохульством – не щось сучасне і прогресивне, а давнє, як цей світ.

Відтак і сьогоденні блогери, які пишуть, що «Бога нема» – нічого нового насправді не придумали. «Що було, те і буде; і що робилося, те і буде робитися, і немає нічого нового під сонцем. Буває щось, про що говорять: «дивись, ось це нове»; але це було вже у віках, які були раніше за нас.» (Еккл 1:9-10).

Майже дві тисячі років тому люди віддали Бога на смерть, бо Він заважав їм бути такими, якими хотіли вони. І Він не вкладався у їхні схеми та уявлення.

Зараз так само багато є тих, яким істинний Бог заважає. І вони вигадують уявних – зручних, комфортних. Своїх власних. Обожнюючи насправді себе, бо це ж як «велично» – бути «вищими від Бога». Оголосити Його – мертвим. Позбутися…

Але скільки би Бога не вбивали – Він живий. Скільки би не заперечували – Він ТОЙ ХТО Є.

Тож можете «не йти до церкви», «не святити паски», «не шанувати попів» – все це було, і було багато разів. В тому числі під час більшовицької окупації України.

Все одно, Христос і за Вас, кому Він нібито «не треба» – помер. І воскрес.

Раніше чи пізніше Ви це зрозумієте. Краще – раніше.

Хоча завжди залишаться ті, хто готові будуть і явні чудеса заперечувати та навіть воскресшеного Богом мерця вбити, аби лише довести самим собі власну непомильність…