Нові іспити на знання української мови для держслужбовців. Що змінилося

З іспиту на знання державної мови було вилучено частини «Слухання» і «Письмо». Через це люди складали неповний іспит. Так не можна абсолютно достовірно встановити рівень володіння державною мовою. Таку думку в інтерв'ю «Главкому» висловила очільниця Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров.

За її словами, Комісія підготувала зміни до порядку, який був схвалений ще у 2021 році (рішення Комісії від 13.05.2021 №20). Саме цей документ встановлює критерії оцінювання усної та письмової частин іспиту, його тривалість, форми нарахування балів й обчислення загального результату тощо.

«Іспит, який ми зараз запускаємо, буде дещо відрізнятися від того, який відбувався у проміжку від серпня 2021 року до грудня 2023 року. Але оновлений формат іспиту, однак не означає повернення до зразка 16 липня 2021 року, коли Комісія почала працювати», – зазначила Чернобров.

Коли Комісія у 2021 році розпочала перевірки рівня володіння державною мовою, необхідного для набуття громадянства чи зайняття визначених законами посад, структура обох іспитів (і для виконання службових обов’язків, і для набуття громадянства) відповідала вимогам Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання (Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching, Assessment), була комплексною, охоплювала чотири види мовленнєвої діяльності й давала можливість особі показати свою вправність у читанні, письмі, розумінні на слух та говорінні. Такий іспит тривав 120 хвилин. Мережа уповноважених установ ще тільки формувалася, місць бракувало.

«Потім надійшло доручення від уряду тривалість іспиту скоротити зі 120 до 30 хвилин. Це було складне для нас завдання, адже потрібно було повністю переробити іспит та нормативні документи. Комісія впоралася з таким завданням і від серпня 2021 року, а також упродовж 2022–2023 років державні службовці складали скорочений іспит. Скорочення відбулося за рахунок письмової частини», – розповіла очільниця Комісії.

Причини скорочення тривалості іспиту

За словами посадовиці, причин було декілька. По-перше, незначний штат апарату в Комісії (що залишається проблемою й до сьогодні), по-друге – незначна на той час кількість уповноважених установ у регіонах, які би могли організувати проведення іспиту. По-третє, тоді саме відновили конкурси на посади державної служби, що були призупинені через пандемію. Отож значна кількість людей виявила бажання скласти іспит, що відповідно спричинило великі черги. Ніхто тоді не зміг взяти на себе відповідальності, щоб відтермінувати подання сертифіката про рівень володіння державною мовою хоч на місяць-два, яких могло вистачити для розширення системи уповноважених установ. Комісії було дуже важко тоді забезпечити систематичну роботу. Через шквал скарг на неможливість скласти іспит, урядом було ухвалено рішення скоротити час іспиту, щоб збільшити кількість іспитових сесій. 

Чи позначилось скорочення іспиту на якості

На думку Юлія Чернобров, скорочення часу не позначилося на якості іспиту, але знизило його інформативність щодо діапазону комунікативних навичок претендента у всіх видах мовленнєвої діяльності. Це сталося через те, що було обмежено діапазон тестових завдань, які дозволяють оцінити рівень умінь претендента дотримуватися більшості норм культури української літературної мови. Вилучення частин «Слухання» й «Письмо» унеможливило оцінювання рівня вправності претендента щодо розуміння мовлення на слух та висловлення власної думки у письмовій формі. Тому встановлені на основі «скороченого» іспиту рівні володіння державною мовою лише обмежено корелювали із вимогами вже згадуваних Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти.

«Це аж ніяк не означає, що можна поставити під сумнів здатність вільно володіти державною мовою тих громадян України, які отримали відповідний сертифікат державного зразка. Але претендувати на визнання такого іспиту з боку ALTE (Європейської асоціації екзаменаційних рад) та претендувати на повноправну участь української мови в цій організації поки що не доводиться», – наголосила вона.

Іспит на знання української для іноземців

Для іноземців та громадян України іспити відрізнялися. Іноземці після успішного складання 2,5-годинного іспиту отримують сертифікат серії УМІ («українська мова як іноземна»). Для того, щоби претендувати на набуття громадянства України їм достатньо засвідчити середній рівень першого ступеня володіння державною мовою.

Посадовиця пояснила, що для осіб, які претендують на зайняття визначених законом посад, вільне володіння державною мовою визначено в Законі України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» як обов’язок. Закон передбачає дві можливості, як це зробити (відповідно до статті 10): або за допомогою сертифіката, який видає Національна комісія зі стандартів державної мови за результатами складеного іспиту, або за допомогою документа про повну загальну середню освіту за умови, що такий документ підтверджує вивчення особою української мови як навчального предмета (дисципліни).

У Законі також визначено (стаття 10, частина друга) посади, під час зарахування на які виключною вимогою є подання сертифіката, і посади, на які рівень володіння державною мовою підтвердити документом про освіту (стаття 10, частина третя). Однак важливо розуміти, що державний сертифікат про рівень володіння державною мовою може бути виданий тільки за результатами складеного іспиту!

Громадяни, які отримали сертифікат іншого рівня, аніж вільне володіння, не потрапляють на державну службу. Вони можуть повторно скласти іспит, але лише через чотири місяці.

Нагадаємо, мовознавиця спровокувала гостру дискусію у мережі щодо використання таких слів як «чашка», «горнятко» чи «філіжанка».