Володимир Галицький: Ніякого загравання з епідемією! Усі концерти треба негайно скасувати

інтерв'ю
Особливість наступного спалаху може полягати у його стрімкості - Володимир Галицький: Ніякого загравання з епідемією! Усі концерти треба негайно скасувати
Особливість наступного спалаху може полягати у його стрімкості
Колаж Главкома

«Осіння хвиля пандемії в Україні буде мати два піки»

Після кількамісячного «коронавірусного» затишшя в Україні знову спостерігаються ріст кількості хворих. У ЗМІ почали звучати припущення різних експертів щодо дати нового локдауну, звучала навіть конкретна дата – 4 вересня. У Міністерстві охорони здоров’я відкидають вірогідність запровадження жорсткого карантину вже на початку вересня. Однак Всесвітня організація охорони здоров’я дивиться на ситуацію у світі менш оптимістично, вона виступила із заявою, що світ вступив в «період реальної небезпеки».

Особливість наступного спалаху може полягати у його стрімкості: штам коронавірусу «Дельта», який захоплює країну за країною, значно заразніший за попередні «версії» . Про те, чого чекати від «дельти», що характерно для цього штаму та як убезпечуватися – в інтерв’ю «Главкома» зі старшим науковим співробітником Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАН України Володимиром Галицьким.

Пане Володимире, коли очікувати новий сплеск захворюваності в Україні? Чи прискорить чергову хвилю пандемії в Україні повернення тисяч наших туристів з інших країн, у першу чергу Туреччини і Єгипту?

Епідемія Covid-19 має яскраво виражений хвилеподібний перебіг. На відміну від весняної, літньо-осіння епідемічна хвиля має затяжний перебіг. На даний момент хвиля, викликана варіантом «дельта» (лінія B.1.617.2, індійський штам), у деяких країнах уже минула свій пік та згасає, у деяких, у т.ч. в Україні, ще тільки розгорається попри те, що штам «дельта» уже присутній у нас кілька місяців. За результатами таргетного секвенування (визначення мутації коронавірусу, «Главком») послідовностей коронавірусу у зразках, зібраних місяць-півтора тому, приблизно половина випадків в Україні викликані штамом «дельта», інша половина – штамом «альфа» (лінія B.1.1.7, британський штам), який нікуди не зник. У Києві ситуація значно тривожніша: «дельта» – 80%, «альфа» – 20%. Секвенування – дуже дорогий метод, оскільки передбачає розшифрування послідовності вірусного генома, тому вдалось перевірити лише зовсім невелике число зразків і не з усіх регіонів. Останнім часом в Україні з’явились значно дешевші тест-системи, які базуються на більш доступних методах, тому виявлення варіантів коронавірусу буде вестись у ширших масштабах.

Стратегічне прогнозування, проведене мною, дозволяє зробити висновок, що літньо-осіння хвиля в Україні буде мати два піки: перший наприкінці серпня – у першій половині вересня, другий – у листопаді-грудні. Після першого піку буде мати місце період, протягом якого щоденна кількість нових випадків призупинить різке зростання та буде більш-менш сталою, але це не повинно вводити в оману – через якийсь час епідемія знову перейде до стрімкого росту з другим піком наприкінці осені – на початку зими. Після цього повинно бути швидке згасання літньо-осінньої епідемічної хвилі з мінімумом у навколоноворічний період.

В основі сезонної епідемічної хвилі лежить зміна сприйнятливості населення до зараження, а також поява більшої, аніж у інші періоди, кількості суперрозповсюджувачів. Це особливо характерно для весняної хвилі: стрімкий початок, значна висота на піку і різке згасання, а також значна кількість важких випадків. Для осінньої хвилі, навпаки, характерний затяжний тривалий перебіг, навіть з кількома піками. Поки що має місце зростання з тенденцією до прискорення – загалом в Україні щотижня стає на 25% випадків більше. Я маю підстави стверджувати, що далеко не всі випадки виявляються. Привертає на себе увагу і тривожить стійка картина значного числа госпіталізацій у південно-східному регіоні (південніше осі Кропивницький-Полтава). Також викликає занепокоєння ситуація на Тернопільщині, яка вже найближчим часом може стати епіцентром епідемії у західному регіоні. Негативно оцінюю несвоєчасне і запізніле оприлюднення даних у Києві, яке спотворює теперішню картину і створює ілюзію стабільності.


Старший науковий співробітник Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАН України, кандидат біологічних наук Володимир Галицький
Старший науковий співробітник Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАН України, кандидат біологічних наук Володимир Галицький

Щодо повернення наших відпочивальників…

У Єгипті нині з моменту початку епідемії Covid-19 – найнижчий рівень і захворюваності, і смертності – 50-60 нових випадків, 5-10 летальних щоденно. Якщо вірити цим даним, перебувати у Єгипті безпечніше, аніж в Україні. Натомість у Туреччині перебувати небезпечно для здоров’я та життя – літня хвиля знаходиться на піку, щоденно виявляється 24-26 тисяч випадків. Зрозуміло, звідти легко привезти заразу в Україну. Так само варто утриматись від подорожей у країни південно-східної Азії (зокрема, Таїланд та Індонезію), а також у Туніс, країни Західної Європи, Бразилію і країни Латинської Америки, Японію, США та Росію. Мандрівники, прибувши з цих країн, мали б дотримуватись обмежувальних заходів.

Коли пік переживатиме решта країн світу?

У світі загалом пік буде у грудні, але це усереднене значення з різних півкуль планети, тому необхідно розглядати кожен регіон окремо.

За даними мережевих аналітиків (Євгена Істрєбіна, зокрема), кілька регіонів вже демонструють стабільне зростання захворюваност. Тривожні дані в Одеській, Дніпропетровській областях та Києві. На Вашу думку, чи слід посилювати протиепідемічні заходи вже зараз?

Так, потрібно. Не повинно бути ніякого загравання з епідемією. Повинні бути негайно скасовані, принаймні, усі концерти та інші масові заходи. Не варто допускати подорожі у країни, де зараз розгорається епідемія. Не можна нехтувати використанням засобів індивідуального захисту, дотриманням соціальної дистанції та гігієни.

Окрім того, якщо у регіоні протягом навіть одного тижня утримується стійка тенденція до зростання захворюваності, не слід чекати, поки її рівень сягне того чи іншого порогу (до речі, встановленого без якихось об’єктивних підстав), а слід негайно запроваджувати обмежувальні заходи. Минулого року саме завдяки загальноукраїнському локдауну вдалося зупинити весняну хвилю епідемії Covid -19. На жаль, цей позитивний досвід не був оцінений; схоже, його взагалі не зрозуміли. Як результат – значна кількість заражень і смертей під час двох наступних хвиль – осінньої та наступної весняної. Я завчасно попереджав про те, що саме так і буде. Зокрема, прогноз щодо весняної хвилі був зроблений ще наприкінці листопада, після чого я кілька разів намагався попередити своє керівництво (в особі академіка Сергія Комісаренка – голови комісії з біобезпеки при РНБО), коли точно розпочнеться весняна хвиля Covid-19 в Україні, та що вона буде носити різкий характер, з великою кількістю важких випадків та високим рівнем госпіталізації. Попередження були принципово проігноровані.

Якщо обмежувальні заходи запроваджуються несвоєчасно, ймовірно зараження великої кількості людей, і різкий спалах епідемії стають неминучими. Запровадження обмежувальних заходів на піку епідемії чи невдовзі перед ним буде завжди запізнілим. Реакція на тенденції повинна бути перед тим, як загрозлива ситуація переросте у катастрофічну.

Конфлікт між Галицьким і Комісаренком сьогодні, 11 серпня, вийшов на публічний рівень. Так, у Facebook Галицький виклав текст двох листів зі своєї переписки з Комісаренком. З контексту зрозуміло, що це була відповідь на лист від Галицького, текст якого той, до слова, не виклав у публікації. Ось один з його фрагментів: «Володимире Адамовичу, уважно прочитав Вашого останнього листа до мене (від 03 серпня 2021). Я Вам дуже серйозно раджу звернутися до психіатра. У Вас наявні всі ознаки параної. І це не образлива відповідь на Вашого абсурдного за змістом і формою листа. На жаль, у Вас всі ознаки серйозного порушення психіки. Поставтесь реально до моєї поради і пройдіть курс відповідного лікування».

Чи готова Україна до наступної хвилі? Чи достатні темпи вакцинації для того, щоб запобігти медичному колапсу?

В Об’єднаному Королівстві вакцинована значна частина населення. Хоча нинішнє покоління вакцин є першим, воно все ж дозволяє різко знизити кількість важких і летальних випадків.

Темп вакцинації в Україні зараз є досить високим, працює достатньо багато центрів вакцинації, є значний запас вакцин (6,6 млн доз), і сам темп вакцинації вже починає залежати не стільки від доступності вакцин, як від громадянської свідомості населення. На жаль, згаяно багато дорогоцінного часу на початку.

На сьогодні в Україні вакциновано однією дозою вакцини лише 10% населення, а двома дозами – 6%, і епідемія такого рівня практично не помітить. Літньо-осіння хвиля є неминуча. Враховуючи більшу заразність штаму «дельта», а також присутність і штаму «альфа», який навесні поставив ситуацію на грань колапсу, ризик, що наступна хвиля стане катастрофічною, вважаю високим.

Штам «дельта» більш заразний за «британський» та «південно-африканський». Ці, у свою чергу, називали більш заразними за «класичний» китайський варіант. Чи можна робити висновок, що кожна наступна мутація буде небезпечнішою за попередню?

У найближчій перспективі – так. Вірус поки що не зустрічає суттєвих перешкод на шляху свого поширення. Можливо, таких стійких перешкод взагалі ніколи не виникне. Поки що, у всякому разі, коронавірус дуже швидко набуває стійкості до створюваних імунопрепаратів.

До речі, саме з цієї причини будуть неефективними вакцини на основі невеликих фрагментів коронавірусних білків. Спектр антитіл супроти таких пептидів не буде широким, і коронавірус легко їх обійде. Нові штами проявляють меншу чутливість проти існуючих вакцин.

З іншого боку, очевидно, що в якийсь момент часу коронавірус досягне максимуму своєї заразності, а подальні мутації більше не зможуть її посилити. Мутації носять випадковий характер, і на даний момент неможливо сказати, коли такий максимум настане; у всякому разі, це тривалий процес, а поки що еволюційний потенціал коронавірусу не вичерпаний і тенденції до вичерпання не проявляє. Коронавірус не можна недооцінювати.

З якою вірусною інфекцією можна було б порівняти SARS-CoV-2, аби передбачити його подальшу еволюцію? Чи доречне порівняння з грипом – у розумінні, що ця хвороба стала поступово сезонною, штами, які циркулюватимуть, передбачається щороку, випускаються відповідні комбіновані вакцини?

Вірус грипу циркулює давно, його антигенні варіанти та закономірності їх зміни добре вивчені, а на початку кожної епідемічної хвилі є можливість виявити найбільш імовірний варіант та обрати відповідну вакцину. Епідемія Covid-19 почалась восени 2019 р., була виявлена з початку 2020 р., мутації коронавірусу, що викликають занепокоєння, виникають через неоднакові проміжки часу, а ризик, який вони несуть, важко оцінити. Тим паче, що мутантний варіант може деякий час не проявляти надмірної заразності чи патогенності, а певний час відносно спокійно поширюватись у популяції, після чого викликати різкий спалах. Зверніть увагу, що і британський, і індійський штами, були виявлені за кілька місяців до того, як викликали серйозні епідемічні хвилі.

Звичайно, коронавірус SARS-CoV-2 схожий на інші коронавіруси - SARS-CoV та MERS-CoV, а епідемії, що були викликані ними, віддалено нагадують весняні хвилі Covid-19, з переважним первинним ураженням легеневої тканини (нижніх дихальних шляхів).

Існує думка, що і надалі з’являтимуться нові штами, і у якийсь момент з’явиться такий варіант, проти якого вакцини будуть безсилі. Як чи оцінюєте таку вірогідність?

Коронавірус обов’язково спробує обійти поствакцинний імунний бар’єр. Але нинішні вакцини використовують повну послідовність S-білка, тому вірусу буде потрібен час, аби напрацювати мутації, які змінять усі ключові епітопи (частина макромолекули, що розпізнається імунною системою, зокрема антитілами, B-клітинами або T-клітинами, – «Главком») S-білка настільки, що антитіла перестануть їх розпізнавати. Безсумнівно, штами, які вже проявляють підвищену стійкість, рано чи пізно будуть давати початок ще більш стійким штамам. Або ж процес набуття резистентності буде відбуватись de novo (наново, «Главком»), зокрема, у осіб з ослабленим імунітетом. Лише у випадку, коли вірус не зможе відмовитись від певних епітопів, важливих для нього, він не зможе ухилятись від поствакцинного імунітету, на жаль, на даний момент виявити такі унікальні ділянки дуже складно, але над цим ведеться робота, зокрема, шляхом порівняння послідовностей.

Наскільки ефективно використано час для підготовки закладів охорони здоров’я до чергової хвилі Covid-19?

Я просто наведу один приклад. На цих фото – недобудований корпус Тернопільської міської лікарні №3.



Споруда майже готова, але вже більше 20 років залишається у такому стані. Невже за півтора року не можна було дати тому лад? Під час минулорічної осінньої хвилі у місті довелось перепрофільовувати під коронавірусні стаціонари окремі звичайні відділення у більшості лікарень. Повторимо цей досвід?

Наталія Сокирчук, «Главком»


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

Володимир Галицький: Ніякого загравання з епідемією! Усі концерти треба негайно скасувати