Гуманітарний коридор Україна-РФ: Лубінець повідомив деталі ініціативи

На зустрічі омбудсменів України та Росії Дмитра Лубінця і Тетяни Москалькової в Туреччині було задекларовано намір відкрити гуманітарний коридор між країнами задля звільнення українців, яких утримує країна-агресорка.  Ідею створення такого коридору підтримав президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган,  повідомив Лубінець в інтерв’ю «Укрінформ».

За словами Лубінця, передбачається, що коридор функціонуватиме на основі укладених угод (як і «зерновий коридор») і сприятиме поверненню до України як військових, так і цивільних. Йдеться про тисячі осіб.

«По-перше, було б правильно зафіксувати юридично, по-друге, розширити вже діючі канали. Цей гуманітарний коридор, за нашим задумом, буде стосуватися всіх громадян, не лише військових. … Мова йде про тисячі, але ми не розділяємо їх і не ставимо пріоритету для жодної з категорій громадян. Вони всі – громадяни України, які потребують захисту. Із цивільними у нас величезна проблема, бо Російська Федерація затримувала на території Донецької і Луганської областей та утримує цивільних, починаючи з 2014 року. Це громадяни України, які, на їхню думку, сприяли Збройним Силам України, займали проукраїнську позицію, волонтерили. У цьому списку маємо 377 осіб, затриманих та утримуваних з 2014-го по 24 лютого 2022 року. Після початку цієї фази активної війни маємо окремий список. Також маємо список політв’язнів Кремля, в якому 158 українців, більшість із них – кримські татари. Ще один список ведемо з 24 лютого 2022 року, коли Російська Федерація масово затримувала громадян України на територіях, які були під контролем російської влади або зараз знаходяться під її контролем», – зазначив омбудсмен.

Лубінець зауважив, що список цивільних, що перебувають в полоні РФ від початку повномасштабної війни, постійно збільшується. Вже наразі українська влада має звернення близько 20 тисяч сімей, звільнення багатьох порушується перед російською стороною вперше. Робота щодо відкриття гуманітарного коридору дозволила б принаймні отримати інформацію про них.

«На мій погляд, гуманітарний коридор на першому етапі мав би елементарно дати інформацію, де ці люди, яких шукають рідні, знаходяться, в якому вони стані. Часто родичі нічого більше не знають, окрім того, що їх забрали російські військові чи правоохоронці. Тому перше – це отримання цієї інформації. Друге – повернення. Ми намагалися через перемовини вийти на те, щоб їх почали відпускати. Знову ж таки, згідно з Женевською конвенцією, вони не можуть просто утримувати цивільних осіб, це пряме порушення. Або висуваєте звинувачення, або відпускаєте. Якби висували звинувачення, ми принаймні б отримували цю інформацію, про кількість судових розглядів. Цього немає. Кількість дуже велика, але і перший крок вже зроблено – перший список, в якому близько 2 тисяч осіб, ми вже передали», – зазначив він.

Крім цього, в рамках гуманітарного коридору Україна прагне повернути 800 важкопоранених військових, які мають підлягати репатріації.

Раніше повідомлялося, що український уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець зустрівся з російським омбудсменом Тетяною Москальковою в Туреччині та домовився про обмін 40 полоненими.