Їв хробаків та живого пацюка: чемпіон із кікбоксингу розповів про жахи російського полону

Український захисник, кікбоксер із Чернігова 30-річний Олексій Ануля, який захищав від ворога рідну Чернігівщину і пробув у російському полон і 9 місяців, розповів про пережиті знущання і катування, яких зазнав від окупантів. Про це він сказав в інтерв'ю «Суспільне Чернігів».

Олексій Ануля пішов до війська добровольцем до військкомату у перший день повномасштабного вторгнення. Його рідний брат також воює. Батько Олексія, 57-річний Юрій Ануля, разом із сином брав участь у боях за Лукашівку на Чернігівщині. Олексій дізнався, що його батька разом з побратимами окупанти катували й спалили живцем у місцевій церкві.

Олексій перебував у полоні від 10 березня до 22 грудня 2022 року.

Шість діб його утримували на території колишнього Ріпкинського району Чернігівщини, де стояли російські війська. Там росіяни розстріляли українського офіцера і прапорщика, які були разом з Олексієм.

Змушували з'їсти шеврон з українським прапором

«Зняли нашивку з військового, якого застрелили. «Ти ж любиш Україну». Мене заставляли її з'їсти, навіть не знаю, скільки годин. У мене вже кров з рота йшла. Після того, як знайшли медаль АТОвця, почали бити за «бамбіть Донбас». Кров просто стікала з голови», – розповідає боєць.

Спроба зґвалтування

«Із мене зняли штани і спробували зґвалтувати. Я почав вириватися, кажу: «та ви ж проти геїв, проти Європи». А мені він відповідає: «та мені по**й». І в цей час почалися вистріли артилерії, і вони мене просто відтягнули. І росіянин каже, що знайде когось симпатичнішого. І наступного ранку вони когось зґвалтували. Це було чути», – каже Олексій.

Продовження пекла в РФ

Далі його перевезли до РФ на територію Курської області. Там з нього продовжили знущатися, тримали на холоді біля палатки і вирвали два здорових зуби.

У Курському СІЗО Олексія одразу після приїзду били сім годин підряд. Згодом зламали два хребці. Там він пробув 40 діб.

Звідти його перекинули у колонію суворого режиму у Тульській області.

«Нам дали каністру для сечі для всіх. Але ж вона закінчувалася і треба було з цим щось робити. Всі, хто зі мною сидів – живі трупи. Обличчя блід», – розповідає боєць.

За його словами, окупанти били щодня.

Їв хробаків і живого пацюка

«Я просив їсти, нам давали дві ложки і шматок хліба. Я непритомнів, у мене не було сили з'їсти навіть цей шматок хліба. Я йду, там біля бетону – великий черв'як. Я беру його до рота, приходжу в камеру. Мені щось кажуть (окупанти, – ред.). Я ховаю цього черв'яка у ганчірку для миття підлоги. І мене ведуть. Я забув за нього. А потім, коли викручував ганчірку, десь через тиждень, знайшов цілий виводок черв'яків. Я з'їв цей виводок, але ситості ніякої не дало», – описує жахи полону Олексій.

Також він їв від голоду мило, але після нього дуже пік шлунок.

«Їв туалетний папір, зубну пасту прострочену», – каже Олексій Ануля.

«Пацюк маленький біг і шукає крихти. Я кинувся на нього. Але росіяни почули рух і пішли до мене. Я чую, що вони вже підходять, кидаю цього пацюка до рота. Коли відкрили карцер, я стояв з пацюком у роті. Він почав мене крутитися просто у роті. З пацюка пішла кров. Росіяни побачили, подумали, що відбили мені нирки, і завели назад. Шкура, кишки пацюка, я навіть кості жував. Зуби лише виплюнув. Але ситості не було»,  – згадує Олексій.

У полоні він втратив 36 кілограмів. Реабілітацію після полону боєць проходив 10 місяців.

Нагадаємо, Росія фактично заморозила обмін полоненими з Україною з серпня цього року. Від початку повномасштабної війни Росії проти України в рамках обмінів полоненими додому вдалося повернути понад 2,5 тисячі українських громадян, яких утримували окупанти.

Як повідомляв Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, найближчим часом на пропагандистських каналах країни-агресорки буде запущена чергова хвиля дезінформації стосовно причин призупинки обмінів військовополоненими. Мета російських спецслужб – дестабілізувати ситуацію всередині українського суспільства та посіяти недовіру до державних органів, які займаються організацією обмінів полоненими

До слова, Києво-Печерська Лавра започаткувала акцію «Дзвін Пам’яті та Надії», у рамках якої щодня битимуть у дзвони на підтримку військовополонених.